Формула-1
Дізнавайся більше Браяна Тайлера, який створив офіційний саундтрек Формули-1 у нашому інтерв'ю.
У 2018 році композитор Браян Тайлер випустив пісню, яка ознаменувала нову еру в Формулі-1. Для її створення він працював з повноцінним оркестром, використовуючи барабани, скрипки та багато інших інструментів. У цьому інтерв’ю ми поспілкувалися з людиною, яка створила відомий саундтрек Формули-1.
Як ви вперше дізналися про проєкт?
Представники Формули-1 зв’язалися зі мною після того, як їх викупила Liberty. Тоді вони намагалися запровадити якісь нові ідеї і подзвонили мені. Це був абсолютно рандомний вибір, тоді ще ніхто з них не знав, що я фанат Формули-1. Вони думали, що оскільки я з США, то не знаю так багато про цей вид спорту. Але це не так: я почав стежити за Формулою з останнього року Айртона Сенни. Я захоплювався ерами Сенни та Міхаеля Шумахера. Коли у мене є вільний час, я шукаю архіви старих гонок, починаючи з 2001 року, та дивлюся їх. Тож представники Формули навіть не знали, наскільки я великий фанат, і пояснювали мені по телефону, що таке Формула-1. І я такий відповідав їм: «Це фантастично, можливо, ви можете відвезти мене на декілька гонок, щоб я побачив все на власні очі». Так і сталося, я отримав можливість поспілкуватися з Фернандо Алонсо, Міккою Гаккіненом, Девідом Кулгартом та іншими гонщиками. Це було дуже круто.
Наскільки важко було створити унікальну пісню, яка запам'ятовується, але при цьому не зробити її дуже шаблонною?
Формула-1 дуже багато означає для мене, тому безсумнівно, я не хотів написати якусь шаблонну чи схожу на іншу музику. Цей вид спорту є дуже емоційним та драматичним для усіх фанів – я хотів передати це. Формула-1 – це не лише про енергію та швидкість, а й про стратегію та вміння переживати невдачі. Упродовж сезону інтенсивність дуже велика, ти слідкуєш за улюбленим гонщиком, помічаєш усі його круті моменти та невдалі. Тож, я хотів зайти якомога більше всередину та написати щось таке, що звучало б як дух Формули-1.
Ви писали музику для екшн-фільмів, а що робить музику для Формули-1 особливою?
Коли я пишу музику для Marvel чи чогось схожого, я знаю всю історію. Я точно знаю, що відбудеться далі. Коли ж мова йде про Формулу-1, то ти ніколи не знаєш, що буде далі. Тут завжди все змінюється, і це найбільше притягує увагу вболівальників. Якщо ти вболіваєш, наприклад, за Себастьяна Феттеля чи Макса Ферстаппена, кожен змагальний тиждень буде абсолютно іншим для тебе. Так для всіх: дехто буде задоволений результатами гонки, інші ж можуть бути дуже розчарованими чи злими. Тож музика повинна не лише супроводжувати головного героя, як, наприклад, в Залізній Людині, де всі підтримують Тоні Старка. У Формулі-1 кожен має свого власного героя, тож музика має покривати увесь спектр емоцій, які гонщики можуть відчувати упродовж гонки.
Навіть скептики погоджуються, що пісня змогла прижитися у Формулі-1 за дуже короткий проміжок часу. Ви здивовані реакцією?
Коли я почав писати музику, то був знервований, бо це мій улюблений вид спорту і я люблю його. Я дивлюся практики, кваліфікації і кожне Гран-прі. Тому я розумів, наскільки велика відповідальність покладена на мене. Зрештою, я хотів увійти в історію Формули-1: це було б найбільш розчаруванням у моєму житті, якби в мене нічого не вийшло. У мене була можливість, і я мав неї скористатися. А зараз я дуже втішений з реакції людей.
Що перше спало вам на думку, коли ви почали писати музику для Формули-1?
Спершу я розгубився. У мене рідко бувають моменти, коли я зі старту не можу почати писати музику для нового проєкту, і це був саме такий момент. Я сидів за фортепіано і просто дивився на нього тижнями. Я думав, як мені втілити в одному треку те, що має так багато різних емоцій. Це була дуже велика відповідальність і я не знав, що робити. Тоді я почав передивлятися історію Формули-1 і дивився усі матеріали, які тільки міг – аж до 1970-80 років. Тоді я глянув вирішальну гонку сезону 2008 року, коли Льюїс Гемілтон на останньому колі виграв чемпіонство, обійшовши Тімо Глока. Це була така драматична гонка. І хоча я бачив її багато разів до того, коли переглянув її, сидячи за фортепіано, мені в голову прийшла мелодія.
Який ваш улюблений момент в історії Формули-1?
Саме те чемпіонство Льюїса Гемілтона в 2008 році, коли він на останньому колі забрав лідерство в загальному заліку у Феліпе Масси. Це момент, який найбільше запам’ятався. Особливо якщо зважати, що за рік до того Льюїс на рівному місце втратив титул: у нього була однакова кількість очок з Кімі Райкконеном, але в одній з гонок він їхав занадто жорстко і не зміг фінішувати, хоча міг спокійно потрапити на комфортну позицію на фініші.
Які ваші улюблені гонщики та команди?
Я завжди любив Кімі [Райкконена], він останній з гонщиків мого покоління. Мені подобається, що він й досі в перегонах і хочу, аби він продовжував: завжди вболівалю за нього. Також підтримую Льюїса Гемілтона та Макса Ферстаппена. Вважаю, що у Шарля Леклера великий потенціал і він дуже цікавий гонщик. А ще ж повернувся Роберт Кубіца, і хоча йому важко зараз у Williams, але я є його фаном. Загалом, у мене нема гонщиків, яких би я не любив.
Що стосується команд, то я люблю Mercedes та Ferrari, бо маю машини обох цих брендів. Однією з моїх улюблених команд є Red Bull, а коли лише розпочинали їздити у Формулі-1 Toro Rosso, за них катався Скотт Спід. Здається, це був останній американець у Формулі-1, а тоді я мав різну символіку Toro Rosso.
Єдиний офіційний жакет команди Формули-1 у мене від Red Bull, я його постійно ношу. Отримав його, коли у команді був Даніель Ріккардо. Але Ферстаппен – він неймовірний, дуже швидкий гонщик. Я думаю, у нього буде шанс поборотися за титул наступного року. А загалом робота і досягення Red Bull – круті. Не лише у Формулі-1, а у всьому світі гонок. Red Bull став брендом, який підкорив дух моторспорту. Керівник Red Bull Крістіан Горнер напрочуд розумний, мені доводилося з ним спілкуватися. Він неймовірний бос команди, в основному завдячуючи своєму досвіду гонщику. Якби я відкривав свою команду, то взяв би його керівником.
Знаю, що є люди, які ненавидять окремі команди, але це не про мене. Усі вони прикладають максимум зусиль, і я поважаю це. Різниця між лідерами та командами, що відстають, насправді мінімальна.
Ви також пишете музику для відеоігор та фільмів. А як усе розпочалося?
Я писав музику, яку одного разу почув режисер. Мені пощастило, відверто кажучи. Проблема ж полягає у тому, що ти не можеш просто прийти і дати свою музику для фільму. Так само як ти не можеш прийти у Red Bull і сказати, що готовий бути їх другим гонщиком. Це велика відповідальність. Коли режисер почув музику, яку я написав для Бостонського симфонічного оркестру, він передав її агенту в Лос-Анджелесі. І вони вважали її крутою, тож запросили мене.
Яким був ваш перший великий проєкт?
Було декілька хороших артхаусних фільмів. Але першими великими хітами були «Форсаж», «Орлиний Зір» та «Констянтин».
Яку музику слухаєте в повсякденному житті?
Абсолютно усе: від електронної до металу. Я також слухаю андеграундних артистів, які ще не встигли заявити про себе.
.png)
