Marathon
Історичний марафон Еліуда Кіпчоґе у цифрах
Статистичні показники історичного марафону кенійця: він пробіг 42.2 км за 1:59.40.
Сам факт результату Еліуда Кіпчоґе, який пробіг марафонську дистанцію за дві години, ще доведеться переосмислити нам усім. Це справді історичний момент, за яким могла стежити абсолютно кожна людина в онлайн-режимі.
І хоча цей результат не визнаний офіційним світовим рекордом здебільшого через занадто «ідеальні» умови для бігу, він однаково розбив абсолютно всі рамки. Якщо раніше існували якісь бар’єри того, що може зробити людина на марафонській дистанції, то їх більше не існує.
Якщо говорити про Кіпчоґе, то вся його спортивна кар'єра вела саме до цього моменту. Він уже не вперше намагався вибігти з двох годин: у 2017 році кенієць разом з двома іншими бігунами (Зерсенай Тадезе й Леліза Десіса) пробіг схожий челендж за спонсорством Nike. Вони бігли на трасі в Монці, а до рекорду не вистачило якихось секунд: Кіпчоґе пробіг за 2:00.25. У 2018 році кенієць інакше вписав своє ім'я в історію, встановивши світовий рекорд з марафону (2:01.39 на Берлінському марафоні).
Тож він спробував ще раз штурмувати 2-годинну позначку. Разом з командою Еліуд проаналізував попередню невдалу спробу, визначив слабкі точки й намагався нівелювати їх. Але (і це найважливіше) він укотре пересвідчився, що це цілком реальний час.
Він зрозумів, що різницю можуть зробити вболівальники: у Монці фани були присутні лише на фінішній прямій, яку він пробігав 17 разів (довжина кола -- 1,5 км). Увесь інший час він біг на порожньому треку, де ніхто не гнав його вперед.
Цього разу, у Відні, усе було інакше. Уздовж траси за попередніми підрахунками було 120 тисяч людей, які підтримували Еліуда й гнали його вперед. А в онлайн на YouTube-трансляцію його забігу дивилися більше 5 мільйонів людей.
Неабияка підтримка -- це лише один з факторів, який допоміг Кіпчоґе здійснити історичний забіг, подолавши марафонську дистанцію за 1:59:40. Ось деякі інші статистичні показники марафону від Еліуда Кіпчоґе:
1. Він пробігав кожен кілометр марафону за 2:50 хв
Це дуже і дуже швидко, за будь-якими стандартами. Світовий рекорд на цій дистанції складає 2:11 хвилини, а Еліуду вдалося підтримувати такий темп не один чи два кілометри, а 42.
2. Це означає, що він біг із середньою швидкістю –21.18 км/год
Постав на своїй біговій доріжці таку швидкість і перевір, як довго витримаєш у такому ритмі... Ставимо на 20-30 секунд, не більше. Якщо ти протримаєшся годину, це уже буде дуже круто, не кажучи про більшу кількість часу.
3. Він пробіг 100 метрів за 17.2 секунди – і так 422 рази
Або 400 м за 68 секунд – 105 разів. Як би ти не глянув на ці цифри, вони видаються нереальними. Так насправді і є, але подивися під кутом самого Кіпчоґе: «Жодних бар'єрів не існує».
4. Середня швидкість подолання 5 км -- 14:10 хв
Щоб усвідомити швидкість Еліуда: за 15 років існування змагання Parkrun, лише чотири учасники пробігали 5-кілометрову дистанцію швидше. Усього за 15 років було проведено 51 млн 363 тис. 611 забігів у рамках Parkrun. А чинний світовий рекорд на 5 км, встановлений Кененісою Бекеле, становить 12:37 хв.
5. Його розганяли понад 40 елітних світових атлетів
Така команда пейсерів була б мрією для будь-якого спортсмена: тут і олімпійські чемпіони, і чемпіони світу, і багаторазові призери світових першостей, і багато інших титулованих бігунів на середні-довгі дистанції.
Одночасно з Еліудом на дистанції бігли сім спортсменів: п'ять утворювали своєрідний захисний щит попереду та збоку, який нівелював вітер на трасі, а ще двоє бігли позаду і мали підтримувати Кіпчоґе в заданому біговому темпі. Група пейсерів змінювалася кожні п'ять кілометрів, щоб залишатися свіжими.
Ще до старту розрахували, що без пейсерів час Еліуда буде повільнішим на 1:52 хв.
6. Вони бігли за електрокаром, що рухався зі швидкістю 2:50 хв/км
The green laser was used to pace the attempt
© Jon Super for The INEOS 1:59 Challenge
Електронний темп робили лазери, що були встановлені на даху електрокару: вони розраховували точку, у якій мають бігти, щоб вкладатися в потрібний темп. Точка лазерів рухалася на підсумковий результат 1:59.49, що залишало спортсменам право на 10-секундну похибку. Сам автомобіль їхав на відстані 15 метрів від атлетів на режимі автопілоту.
7. Загальний перепад висоти склав 3 метри
The route was extremely flat and mainly straight
© The INEOS 1:59 Challenge
Траса в столиці Австрії була ретельно вивчена й обрана для цього челенджу завдяки майже ідеальним умовам (клімат і географічні координати). Відень розташований на висоті 193 метри над рівнем моря, а часовий пояс Австрії знаходиться на одне від'ємне зміщення від Кенії, тобто Кіпчоґе не треба було змінювати режим тренування чи сну під час підготовки.
Маршрут довжиною 9.6 км, які Еліуд пробіг чотири рази, повністю плоский і прямий, лише з двома поворотами. Фактично це ідеальні умови, оскільки спортсмени завжди демонструють кращий час, змагаючись по прямій, ніж з поворотами.
Загальний підйом упродовж усієї дистанції склав 10 метрів, що коштувало кенійцю 10 секунд часу. Щоб нівелювати цей аспект, організатори вибрали стартову точку на 13 метрів вищою за сам маршрут, тобто перепад висоти під час усього забігу Кіпчоґе склав 3 метри вниз.
8. Кросівки Nike’s Next% підвищували швидкість Кіпчоґе на 5%
Kipcoge with his Nike ZoomX Vaporfly Next%
© Nike
Кіпчоґе біг у прототипі кросівок Nike, які поки що недоступні у вільному продажі. Вони називаються ZoomX Vaporfly Next% і є поліпшеною версією попередніх Vaporfly. Nike запевняли, що Vaporfly робили кращою швидкість спортсмена на 4%, а ZoomX Vaporfly Next% мають додавати ще 1% до цього показника. До того ж ці нові кросівки є на 15 грамів легшими й не вбирають так багато вологи під час бігу, що робить їх ще легшими у порівнянні з Vaporfly.
9. Стартовий час мав максимально наблизити Еліаду до ідеальних погодніх умов
Організатори й Еліуд підбирали не лише ідеальний маршрут в ідеальному місті, але й ідеальні погодні умови. Як правило, на початку жовтня у Відні помірна погода без опадів. Так і сталося: на старті марафону температура повітря становила +9°C, а до кінця марафону -- +11°C, фактично ідеальні умови. Вибір стартового часу був також прорахований: його обрали за пів дня до старту. Еліуд міг стартувати у проміжку з 5 до 10 ранку, а зупинилися на 8:15 ранку.
10. Він пробігав 225 км щотижня під час підготовки
All that training clearly paid off
© Bob Martin for The INEOS 1:59 Challenge
Кіпчоґе готувався до цього челенджу з квітня, коли він востаннє виходив на старт під час Лондонського марафону (так, він його виграв). Над підготовкою Еліуда працював його тренер Патрік Сенг, разом з яким вони пробігали не менше 225 кілометрів щотижня у Кенії. Він також проводив силові тренування, чого не було перед забігом у Монці два роки тому.
Окрім того, Кіпчоґе працював над психічним здоров'ям, що допомогло йому повірити у свої сили. Перед стартом він був упевнений у тому, що зможе пробігти марафон з двох годин. Так і сталося.
