Макс Ферстаппен каже, що у нього вдома симулятор стояв завжди
Formula Racing

Grinya та Ферстаппен: перегони у віртуальному світі

© Red Bull Racing/Red Bull Content Pool
Атлети Red Bull розповідають, як професійні дрифтери і пілоти F1 відчувають себе у онлайн-симуляторах. А ми дізнались, яке спорядження потрібно, якщо ти також хочеш спробувати.
Автор Андрій КостюкОпубліковано
Ніколи не думав, що станеться, якщо реальних гонщиків посадити за симулятори? Здавалося б, перегони — точно їхня стихія і вони мають бути першими в будь-якому виді змагань: буде це траса в Монако чи рейс на трьох моніторах у кімнаті.
Насправді ж минулий рік змусив втілити такий експеримент у реальність. Більшість автогонщиків серйозно поглянули на симулятори як на альтернативу офлайн-змаганням. Що з цього вийшло? Хто сильніший: реальні гонщики чи симрейсери? І що потрібно для того, аби облаштувати якісний симулятор перегонів вдома? Розповідаємо про все по черзі.

Рік без Формули

Травень 2020-го. Перший відбірковий етап до Гран-Прі Формули-1 у Австралії скасовано за день до початку перегонів. У той же час, в іншому куточку планети відомий організатор кіберспортивних-івентів Дарен Кокс загорівся шаленою ідеєю: за три дні зробити перегони, де реальні гонщики зустрінуться один на один з симрейсерами. Один з найвідоміших пілотів Формули-1 — атлет Red Bull Макс Ферстаппен — погоджується.
Макс Ферстаппен за кермом свого віртуального боліда
Макс Ферстаппен на карантині повернувся в онлайн-змагання
«У мене завжди вдома стояв симулятор, та з приходом у моє життя Формули-1, я перестав ним займатися», — каже нідерландський пілот.
За цими перегонами спостерігало одночасно півмільйона людей! Це у рази більше, ніж зазвичай збирає трансляція Формули-1 на ТБ. Тоді Ферстаппен прийшов 11-м, обігнавши переважно тих-таки реальних гонщиків. Та усіх королів справжньої траси випередили симрейсери, які просто почувалися у своїй стихії.
Тоді стало зрозуміло — для гоночних симуляторів почався новий етап у спортивній історії.

Симулятори замість тренувань

«Це як тренування під час міжсезоння, або поки твоя машина на ремонті», — розповідає атлет Red Bull, український дрифтер Олександр Гринчук. Він вперше спробував сили на симуляторі за рік до початку пандемії і зізнається — з першого разу не вийшло нічого.
Олександр Гринчук
Олександр Гринчук
«Мій товариш Євген Сончік запропонував спробувати — і я був просто шокований! Я буквально нічого не міг зробити. У той же час, коли я запропонував йому пересісти в реальну тачку — у нього все вийшло. Так, ніби він усе життя катав на справжніх офлайнових треках!», — каже Grinya.
Тоді дрифтеру захотілося підкорити цю стихію. Отримавши від Sonchyka комплект спорядження, Олександр почав тренування — і зрозумів, різниця між реальними заїздами і віртуальним спортом колосальна.
Навіть якщо ти крутий у реальному житті, то не зможеш просто застрибнути у симулятор і автоматично стати найкращим.
Те саме минулого року зрозумів і Ферстаппен. Після перших віртуальних перегонів він сказав: «Навіть якщо ти крутий у реальному житті, то не зможеш просто застрибнути у симулятор і автоматично стати найкращим. Хлопці з кіберспорту мають більше знань і краще розуміють, що і як варто робити».
У кіберспорті важливо буквально все: ти сидиш за моніторами, бачиш об'ємне зображення у VR-шоломі, слідкуєш за автомобілем зсередини, максимально наблизивши відчуття реального заїзду чи просто дивишся на автівку зверху.
«Коли ти приходиш у симулятори з реального життя, тобі буде простіше у VR-шоломі. Все для об'ємного зображення. Пілотам потрібні реальні відчуття, вид зсередини машини. У кіберспортсменів все інакше! Деякі класні симрейсери використовують тільки монітор і дивляться на машину зверху! Для мене це просто щось нереальне», — пояснює дрифтер.
Та найбільша різниця, за його словами, полягає в іншому, а саме «в силі Ж».

Загадкова «Сила Ж»

Якщо ти подумав про п'яту точку, то все правильно зрозумів. Саме через неї пілоти відчувають трек і авто під час заїзду. І саме цих відчуттів реальним гонщикам так бракує у кіберспорті.
«Це відчуття перегрузок, як-от різке гальмування. Ти готуєшся до цього, прослідковуєш, куди підуть сила і енерція, тиснеш на газ і входиш у повороти. На симуляторі ці відчуття зовсім інші — і до цього потрібно довго звикати», — пояснює Grinya.
Реальні пілоти, сидячи у симуляторах, не відчували перегрузок, вони не знали, коли точно варто гальмувати і як правильно входити у повороти. Самі ці важливі моменти і відштовхнули багатьох реальних рейсерів від віртуальних івентів.
Та насправді, твої відчуття під час заїзду багато у чому залежать саме від правильно підібраного спорядження.

Не просто кермо і пара педалей

Віртуальний заїзд F1
Віртуальний заїзд F1
Євген Сончік, той самий, що відкрив для Грині симулятори, займається віртуальними перегонами скільки себе пам’ятає. У нього навіть є тематичний ютуб-канал, за яким слідкують майже 800 тисяч підписників.
За його словами, симрейсинг — доволі дорога штука. Тому перш ніж почати збирати свій ігровий комплект, варто серйозно подумати і зрозуміти, які саме у тебе амбіції. Якщо ти точно вирішив стати кіберспортивним пілотом, тобі точно знадобиться якісне спорядження.
Перш за все, Sonchyk рекомендує облаштувати кокпіт. Це спеціальна стійка, яка коштуватиме від $300. Стільки ж затягне і нове кермо. Євген радить брати моделі Logitech G29 або G20.
«Симулятори такі ж вимогливі, як і звичайні авто. Ти можеш поставити собі на стіл ігрове кермо і пару педалей. Та це таке собі задоволення. Від твоїх рухів стіл не стоятиме на місці, педалі їхатимуть в одну сторону, а ти на кріслі в зовсім іншу», — пояснює блогер.
Далі потрібно розібратися з платформою для гри. Це може бути PlayStation, Xbox чи ПК — кому-що ближче — і обрати як ти будеш бачити перегони. Є три варіанти: через телевізори, монітори чи VR-шолом.
Останній дає максимальний рівень відчуттів від заїзду. Ти починаєш зважати на швидкість, а організм навіть підкидає тобі почуття страху на різких поворотах. Та є і свої мінуси — шолом постійно перебуває у тебе на голові, у ньому буває спекотно, а декого навіть нудить через слабкий вестибулярний апарат. Щоправда, це тренується.
Для того аби катати у шоломі, тобі потрібен серйозний процесор. Тому для шолома, вартістю близько $400, як-от Oculus Rift чи Oculus Quest потрібен буде відповідний комп’ютер, який потягне до $1500.
«Хороший шолом коштує як ігровий монітор. Та видимість гравця на моніторі обмежена діагоналлю екрану. Тобто, пілот має менший ракурс і відчуття швидкості фактично нівелюється. Втім, кожному своє», — пояснює Євген Сончик.
Хай там як, вартість кіберспортивного спорядження все одно у рази менша, ніж вартість справжнього гоночного авто.

Симулятор як шлях у автоспорт

Рейсерська станція Red Bull Racing Esports
Рейсерська станція Red Bull Racing Esports
Схоже, що тема з симуляторами стрімко набирає обертів і не планує зупинятися. Незважаючи навіть на те, що віртуальні змагання поступаються по видовищності реальним перегонам.
«Ти влетів кудись, натиснув на клавішу — і тебе повернули на трек. Немає ось цього адреналіну через ризик здоров'ю пілота чи автівки», — пояснює Олександр Гринчук.
Та і реальні гонщики не поспішають лишати боліди заради шолому віртуальної реальності. Макс Ферстаппен одразу після минулорічного дебюту у кіберспорті сказав: «Мені подобаються симулятори. Та я більше люблю справжні змагання. Так, віднині я намагатимусь поєднувати їх у своєму графіку, але навряд колись проміняю».
Втім, більшість молодих автогонщиків одразу ж роздивляються симулятори як перший крок до автоспорту. Адже саме на симуляторі ти можеш неабияк набратись досвіду перед реальними змаганнями. Наприклад, зрозуміти, як варто поводити себе на треку, як входити у повороти чи працювати з газом.
«Зараз усе на етапі становлення, та симулятори вже сильно увійшли у наше життя. Там відбуваються круті заруби і можна виграти непогані гроші. Наприклад, я судив турнір, де переможець отримував $900. Це непогано, зважаючи на те, що весь твій комплект коштує близько двох тисяч», — впевнений Grinya.
Насправді побачити і оцінити розвиток симуляторів ми зможемо тільки із закінченням карантину. Тоді стане очевидним, чи вдасться віртуальним перегонам змагатися з реальними, а можливо, навіть побачимо, кого з реальних спортсменів так захопить кіберспорт, що він не захоче повертатися на трасу.
А поки у кожного з нас є чудова можливість увімкнути комп’ютер, підключити спорядження і спробувати позмагатися за титул найкращого з пілотами Формули-1 та іншими відомими гонщиками, навіть не виходячи з кімнати.