Формула-1
Що їдять та як тренуються пілоти Формули-1
Розпочався сезон перегонів, а тому пілотам просто не вистачить часу, аби займатися спортом. Саме час розібратися, хто з них взимку тримав себе у формі, а хто навпаки.
Якщо ввести у Google слова «Чи пілоти Формули-1…», то першим запитом побачиш «займаються спортом?». Дивне, але цілком зрозуміле питання від тих, хто тільки дотично цікавиться темою перегонів і уявляє їх як «сів — і поїхав».
Той, чиє лице хоч раз заливало скаженим потом у швидкісному боліді, назавжди запам’ятає, наскільки це фізично виснажливий спорт. Для інших буде сюрпризом те, скільки зусиль потрібно, аби «просто крутити кермо».
Якщо коротко, то так, пілоти Формули-1 — неабиякі спортсмени. Керувати болідом на треку — важка праця. Наприклад, гальмування: щоб правильно зайти у кут повороту, ти маєш витискати педаль так, ніби підіймаєш 140 кг заліза. Під час гонки на Гран-Прі таке доведеться повторити мінімум 63 рази. Тобто за всі перегони підняти близько 60 тонн.
І це тільки одне з навантажень. А чого тільки варті м’язи шиї, які постійно напружені через невеликий хід підвіски й відчувають будь-яку нерівність. Вже не кажучи про те, наскільки спекотно в боліді. Пілоти протягом перегонів втрачають значну вагу тіла. Порівняти це можна з навантаженнями ультрамарафонців. Та пілотам доводиться за будь-якої погоди ганяти у непроникному вогнетривкому комбінезоні, сидячи у міліметрах від тонни розпеченого заліза.
Яка оптимальна фізична форма для пілота? Тут думки розходяться. Одні гонщики працюють над собою по максимуму, як це роблять Марк Веббер чи Дженсон Баттон. Своєю формою вони могли б похизуватися навіть перед олімпійцями. Інші ж кажуть, що перегони — це не 5 сетів на Вімблдоні. Тому розподіляють свій час і сили на інші завдання.
Звісно, вміння круто керувати автомобілем завжди буде ключовим, але пілоти знають, що хороша фізична форма не завадить.
Бред Скейнс — тренер Макса Ферстаппена з фізичної підготовки. До Формули він працював і в інших видах спорту, а тому може легко порівнювати.
«Потреби трохи відрізняються, — каже він. — Поглянути хоч на футбол чи баскетбол. Там спершу треба бути хорошим спортсменом, а потім — футболістом. З баскетболом так само, а от у перегонах — ні. Уміння круто керувати автомобілем завжди буде ключовим, але пілоти знають, що гарна фізична форма не завадить. Особливо, коли у твоїх суперників вона є».
Спорт — це про психіку, а не про форму
У пілотів втома не завжди проявляється у знесиленому падінні біля боліда чи лежанні на переможному подіумі. Деколи, у неї можуть бути вельми загадкові ознаки: невимушені помилки під час гонки, непродуманий обгін чи входження у поворот. Сьогодні такі речі трапляються вкрай рідко, адже гонщики неабияк підготовлені, та фізична форма для пілотів все одно залишається важливим фактором психіки.
Особливо на завершальній стадії Гран-прі, коли виснаження доходить до межі. У такі моменти, найменш підготовлені до цього водії не їхатимуть повільніше. Ні. Вони просто втратять пильність.
«Гарна форма не покращить твоїх навичок водія. Та, якщо ти повністю забив на спорт, то можеш просто випасти з машини, — пояснює Бред Скейнс. — Ти маєш натиснути близько 20 кнопок, одночасно з цим говорити з командою і рухатися на швидкості 300 км/год. Спорт дає тобі психічну перевагу. Якщо це 70-те коло з 72-х і ти почуваєшся втомленим, то твій результат залежить тільки від психіки: чи підеш ти на непотрібний ризик чи ні?»
«Бігові конячки»
Кожна ера Формули-1 диктує водіям нові тенденції форми та зросту. Великі і важкі машини у 50-х піддавалися тільки великим і важким пілотам. Згодом і ті, й інші поступилися місцем спритнішим автівкам і водіям у 60-х.
У 80-х навпаки — аби подужати потужні турбоавтомобілі, потрібні були сильні руки й масивний торс. А потім все пішло по колу: водії зменшилися разом з надлегкими автівками ери 1990-2000.
Потім команди намагалися зробити своїх пілотів якомога меншими, адже кожен зайвий грам у боліді — перешкода. Доходило навіть до того, що водіям давали неповні пляшки води!
Для вищих водіїв такі умови були просто неймовірними, тому Формула-1 ввела мінімальну вагу для пілотів — 80 кг. Така позначка дозволила спортсменам почуватися трохи вільнішими.
Втім, як і марафонці та велосипедисти, пілоти Формули-1 мають справу з головоломкою: вони ніби перебувають на піку фізичної форми, але не мають накачаного тіла. Це через те, що самі м’язи важкі — і можуть спричинити проблеми, тому тренери намагаються підібрати такий режим підготовки, аби розподілити навантаження по тілу.
«Це не звичайна прокачка. Вони мають розвивати серцево-судинну систему, а це, як правило, повільний і врівноважений процес. Як біг, чи велосипед, це допомагає хлопцям бути у гарній формі й розвинути витривалість», — пояснює Бред.
Міжсезоння
Сезон Формули-1 — це дуже багато перегонів. Настільки, що водії рідко встигають виділити вдосталь часу на нормальну фізичну підготовку. Це не є великою проблемою, адже гонка завжди тримає їх у тонусі. Та їм доводиться займатися фізичною підготовкою тільки взимку.
Щойно ми отримуємо розклад змагань, одразу вся увага переноситься на технічну частину підготовки.
«Більшу частину роботи ми проводимо у міжсезоння, — зізнається Бред. — Щойно ми отримуємо розклад змагань, одразу вся увага переноситься на техобслуговування. Коли починаються постійні перегони, ми не встигаємо посилено тренуватися, адже водію потрібен час, аби відновитися до наступної гонки. Та протягом міжсезоння буває і шість тренувань на тиждень».
На думку тренера, у цьому ключі локдаун пішов на користь Ферстаппену. Було менше перегонів, зустрічей із ЗМІ та промо-компаній, а тому у команди було достатньо часу підготуватися.
«На старт цього сезону Макс вийшов у своїй найкращій формі — і тепер цікаво, що з цього вийде на треку», — зізнається тренер.
Їжа
Етап техобслуговування, про який ми писали, не означає повну зупинку тренувань. Просто їх включають у графік водіїв між переїздами, зустрічами й перегонами. Та бути у формі допомагають не тільки фізичні вправи. Хороший режим харчування — важливий інструмент сучасного спорту, від якого залежать результати перегонів.
Сьогодні не існує універсального водія. Вони всі різні за вагою, статурою та зростом. Та, хоча пілоти й харчуються разом з командою, у них часто буває індивідуальне меню. Як правило, там багато риби (аби отримати риб’ячий жир), птиці (для білка), овочів (для вуглеводів), а також купа коричневого рису, салатів, горіхів, вівса та іншої клітковини.
Окрім суто поживної цінності, харчування ще й має бути гнучке.
«Усе залежить від того, чи ми змагаємось з вагою, чи відновлюємося після важких перегонів», — пояснює Бред.
Рідина
А що ж п’ють автогонщики? Ти рідко побачиш когось із пілотів без пляшечки у руках. Вони постійно беруть з собою напої у болід, особливо — коли перегони відбуваються у вологому кліматі.
«Деколи, протягом заїзду, хлопці втрачають до 2,5 л рідини, а це 3 кг маси тіла, — пояснює Бред. — Це багато і може негативно вплинути на показники. Тому в авто пілотам ми даємо воду з електролітами, або вуглеводну суміш, аби тримати їх у формі».
Серхіо Перес знає, що спорт допомагає йому бути витривалішим за кермом
© Getty Images / Red Bull Content Pool
В історії Формули-1 водії жодного разу не були у захваті від смаку своїх бортових напоїв. Та, що їх найбільше розчаровує — це гарячі вологі перегони. Коли напій з кожним колом набирає температуру, яка більше підходить для заварювання чаю, а не для того, аби освіжитися. Тоді вони починають просто неймовірно пітніти.
Саме через це у календарі цього року найжорсткішою гонкою називають етап у Сінгапурі.
Клімат
«Готуватися до спекотних перегонів, ми починаємо за три тижні до початку, — говорить Бред. — Наприклад, до Сінгапуру поїдемо на південь Франції — і будемо адаптовуватися до спеки у машині».
Саме тому, на відміну від інших спортсменів, пілоти Формули-1 не можуть повністю адаптуватися до умов перегонів.
І, хоча все і звучить якось жорстко, завжди має бути рівновага. Постійні перескоки з боліду в тренажерку не підуть на користь ані тілу, ані психіці.
«Важливо добре відпочивати, а також жити нормальним життям, — каже Бред. — Ти проводиш купу часу далеко від дому, постійно переїзжаєш і завжди виконуєш якусь роботу. У такій ситуації, не гріх буде й випити кілька кухлів пива на вихідних після заїзду».
Схоже
