Фрістайл
Все, що тобі потрібно знати про хафпайп на лижах та сноуборді
Ніко Портеус із Нової Зеландії ділиться тонкощами хафпайпу — однієї з флагманських дисциплін фристайлу та сноубордингу.
Еліта фристайлу та сноубордингу зустрінеться 17-18 січня на легендарних схилах швейцарського Лааксу на одному з найпрестижніших змагань зимового сезону — Laax Open.
Найкращі світові спортсмени з хафпайпу зійдуться в боротьбі за жадані титули. Напередодні змагань у Швейцарії ми звернулися до Ніко Портеуса — олімпійського чемпіона та одного з найкреативніших фрискі-атлетів, щоб він розповів нам усе, що потрібно знати про катання на хафпайпі.
01
Що таке хафпайп?
У найпростішому розумінні, хафпайп — це дисципліна у фристайлі, в якій спортсмен виконує трюки на лижах чи сноуборді на U-подібній конструкції, створеній з щільно утрамбованого снігу. Атлет переїжджає від однієї сторони рампи до іншої, відштовхуючись від бортів, щоб підстрибнути якомога вище і виконати трюки в повітрі.
Стіни хафпайпу зазвичай встановлюються на висоті 6,7-7 м. Довжина конструкції може бути різною, але зазвичай становить приблизно 250 метрів. На змаганнях учасники намагаються виконати якомога більше трюків до закінчення споруди.
«Краса цього виду спорту в тому, що тут немає правил! Наприклад, немає часових обмежень для заїзду. Мета, скоріше, полягає в тому, щоб перетворити хафпайп на ігровий майданчик і робити на ньому все, що заманеться», — каже Портеус.
14 хв
Nico's rewind
Фристайлер Ніко Портеус розповідає, що перемога — це дещо більше, ніж вдале виконання кількох трюків за день.
02
Історія хафпайпу
Своєю появою хафпайп завдячує піонерам сноубордингу кінця 1970-х років, які прагнули відтворити емоції від катання на скейтбордах на рампах. Спочатку хафпайпи будували рідко, але з часом попит зріс, і гірськолижні курорти почали створювати їх, щоб привабити сноубордистів.
Винахід у 1990-х роках машини для створення хафпайпів дозволив будувати їх регулярно. Популярність сноуборд-хафпайпу продовжувала зростати, і невдовзі конструкцію опанували й фристайлери.
Вперше сноуборд-хафпайп був включений до програми зимових Ігор 1998 року в Наґано в Японії, тоді як лижний хафпайп дебютував на Олімпіаді у 2014 році.
03
Особливості трюків
Підхід до хафпайпу на лижах і сноуборді має не так багато відмінностей. Деякі трюки схожі, хоча лижники зазвичай розвивають більшу швидкість, ніж сноубордисти.
Трюки бувають як простими, так і надзвичайно складними. Зазвичай вони включають обертання, перекиди, захоплення, і можуть виконуватися з прямим польотом або злетами й приземленнями в різних напрямках. Спортсмени також мають ідеально приземлитися, щоб надати собі швидкості та імпульсу, необхідних для наступного відштовхування від протилежної стіни.
«Я б сказав, що стандартним трюком є Double Cork 1260 — це два backflip і три з половиною обертання в одному стрибку, — пояснює Портеус. — А мій? Напевно, що простий straight air, який полягає в тому, що ти просто підіймаєшся дуже високо. Контролювати такий стрибок — це вже трюк, адже приземлення вимагає багато техніки й сили».
04
Як проходять змагання з хафпайпу?
Змагання зазвичай складаються з кваліфікаційного раунду та фіналу. Кваліфікаційний раунд використовується для того, щоб обмежити кількість спортсменів у фіналі. Кваліфікація складається з двох виступів, за результатами яких зараховується найкращий результат. Атлети, які пройшли до фіналу, не переносять свої результати у фінал. На цьому етапі все починається спочатку.
Фінал зазвичай складається з трьох виступів, і, як і у кваліфікації, найкращий бал з них буде зарахований до остаточних результатів спортсмена.
«Зазвичай стартує приблизно 20 учасників. Кожен проходить кваліфікацію, а потім 10 найкращих потрапляють до фіналу, — розповідає Портеус. — Заїзд оцінюється за п'ятьма критеріями: амплітуда, складність, різноманітність, виконання та прогресія».
«Амплітуда — це висота, якої досягає спортсмен. Складність — це технічність трюків, які він намагається виконати. Різноманітність — це про неоднаковість трюків, які демонструються під час виступу. Виконання — це якість їх здійснення. Нарешті, прогресія — це те, наскільки інноваційним був заїзд. Те, як ти розширюєш межі спорту».
Залежно від змагання, п'ять-сім суддів оцінюють виступ за шкалою від 1 до 100 балів. Вони виставляють загальну оцінку на основі критеріїв оцінювання, згаданих Портеусом вище. Найкращі та найгірші оцінки суддів відкидаються, а три оцінки, що залишилися, усереднюються, щоб отримати загальний бал учасника.
05
Чи потрібне спеціальне спорядження для хафпайпу?
Лижі для хафпайпу мають унікальний дизайн із подвійним наконечником: обидва кінці злегка загнуті вгору, що дозволяє легко маневрувати в різних напрямках. «Ми використовуємо спеціальні черевики, а наші лижі вирізняються високою жорсткістю, щоб витримувати значні перевантаження. Крім того, вони мають дуже гострі краї», — пояснює Портеус.
Як і лижі для хафпайпу, обидва кінці сноубордів для цієї дисципліни загнуті догори. Зазвичай вони коротші та ширші за ті, що використовуються на схилах.
06
Легенди хафпайпу
У чоловічому хафпайпі, очевидно, є Портеус, чинний олімпійський чемпіон. Сам Ніко називає своїми героями Таннера Холла, Саймона Дюмона та Кандіда Товекса, а також сучасних зірок — американців Девіда Вайза, Алекса Феррейра та француза Кевіна Роллана. Серед жінок особливу увагу привертає Ейлін Гу, яка вивела цей напрям на новий рівень.
У сноуборд-хафпайпі одне ім'я стоїть над іншими — Шон Вайт. Зараз він пішов у відставку, а його статус перебрали нові зірки, як-от австралійці Скотті Джеймс і Валентино Гуселі. Серед жінок неперевершеною була американка Хлоя Кім, але Керальт Кастелле, Медді Мастро та висхідна зірка Міцукі Оно також завжди є серйозними претендентками на подіум.
07
Поради Ніко
Відчуй екстрим: «Я думаю, що людям варто відвідувати змагання. Це запалює щось у тобі. Трюки, які ми виконуємо, вдосконалювалися роками, і це спорт, який пов'язаний з великим ризиком, але також і з великою винагородою. Між серйозною травмою та ідеальним приземленням не так вже й багато. Простіше кажучи, це дуже захопливо».
Найкращий вік для початку тренувань: «Особисто я почав займатися цим спортом у сім років. Але, скажімо так, для початку ти маєш вміти контролювати лижі. Звісно, внизу хафпайпа є відносно рівна частина, де можна почати тренуватися. Однак, якщо сам факт з'їзду на лижах з рампи тебе лякає, думаю, краще цього не робити».
Не дозволяй страху стримувати тебе: «Так, це страшно, але до цього можна звикнути. Чим більше ти практикуєшся, тим звичнішим це стає. Але ми живемо зі страхом — через те, що завжди розширюємо межі дисципліни».
Частина історії