Велоспорт
Том Підкок: від універсального таланту до призера Гранд-туру
Британець перемагав у шосейній дисципліні, велокросі та крос-кантрі й прагне більшого. Та справа не лише у перемогах: здібності Підкока роблять його однією з найцікавіших зірок спорту.
Том Підкок має за плечима чимало перемог у своїй мультидисциплінарній кар’єрі. Та, як не дивно, саме третє місце він нині називає особистою вершиною. «Гадаю, це найбільше досягнення в моїй кар’єрі, — сказав він, згадуючи важко здобутий подіум на цьогорічній Вуельті Іспанії. — Можливо, це і не найбільша перемога, адже є особливіші тріумфи. Просто я настільки виснажений, що не можу знайти слів для цього».
Звісно, таке твердження може здатися несподіваним лише поза контекстом. Адже третє місце Підкока на цьогорічній Вуельті стало не тільки першим для нього на іспанських перегонах з 2020 року, а й вагомим доказом, що райдер команди Q36.5 Pro Cycling має всі шанси стабільно боротися за вершину генеральної класифікації.
Коли ми кажемо, що він виграв «багато», важливо уточнити: у його послужному списку — дві олімпійські золоті медалі в маунтинбайку; перемога на етапі Тур де Франс (Альп д’Юез); райдужні майки чемпіона світу в маунтинбайку та велокросі й рекордний заїзд на Arctic Race of Norway, який вважають одним із найкращих виступів XXI століття.
Британський велосипедист, який виріс у Йоркширі, а тепер мешкає в Андоррі, починав на треку та у велокросі, перш ніж заявити про себе і на шосе, і на бездоріжжі. Підкок ніколи не обмежувався однією дисципліною: у його календарі й досі є старти в усіх трьох форматах. І де б він не змагався, ти майже завжди побачиш його серед фаворитів.
Перехід з Ineos Grenadiers до Q36.5 Pro Cycling Team у 2025 році приніс більше відповідальності — Підкок став лідером швейцарської команди. У новому складі він одразу розпочав із перемог: виграв генеральну класифікацію та очкову майку на шосейному AlUla Tour у січні, а в липні — перегони крос-кантрі маунтинбайку (XCO) Кубку світу UCI в Пал-Арінсалі, Андорра. А з другою участю у Вуельті та ще не здобутим титулом чемпіона світу UCI на шосе в планах до кінця сезону, попереду в нього ще багато шансів на нові успіхи.
Ось як Підкок досяг цього рівня і як особливий підхід допоможе йому побудувати кар'єру, не схожу на інші.
01
Як повільний старт допоміг Підкоку домінувати у багатьох дисциплінах
Пристрасть Тома до всього двоколісного походить від його мами й тата, які самі були завзятими велосипедистами: «Вони не підганяли мене, а лише підбадьорювали, коли це було потрібно. Вони знайшли правильний баланс».
За катаннями у місцевому клубі слідували перегони, та велосипедист зізнається, що не був вправним, поки не потрапив у групу до 16 років. Вже на другому році виступів серед юніорів він виборов перший Кубок світу UCI з велокросу, а також став чемпіоном Європи й світу. На шосе він відзначився перемогою в престижних перегонах Париж — Рубе. Попри прогнози про майбутнє чемпіонство на Тур де Франс, Підкок віддавав перевагу більш виваженому підходу.
«Я не поспішав ставати гонщиком Світового туру, і я не прагну стати наймолодшим переможцем Тур де Франс, або наймолодшим кимось іншим. Для мене це не має значення, головне — чого ти досяг наприкінці своєї кар'єри».
Він виграв чемпіонати світу серед юніорів та U-23 у трьох дисциплінах
© Bartek Wolinski/Red Bull Content Pool
Том додає, що він — людина, яка розвивалася повільно, і, здається, що не поспішати з кар'єрою і не надто наполегливо працювати в молоді роки було непоганим рішенням. «Я вчився вигравати перегони іншими способами, не бувши найсильнішим, тому що я завжди був найменшим і найменш прокачаним, — каже він. — Гадаю, я й досі таким залишаюся. Я не поспішаю розкрити весь свій потенціал».
Потрібна величезна впевненість, аби прокладати шлях у власному темпі, але у Підкока зріла голова на юних плечах. Його підхід дає результат: відтоді, як він приєднався до Ineos Grenadiers у 2021 році, його досягнення на елітному рівні — це низка видатних результатів: чемпіон світу з велокросу (2022), золото Олімпійських ігор з маунтинбайку XC (2021), чемпіон світу з маунтинбайку XCO (2023), шість Кубків світу з маунтинбайку XCO; перемога на етапі Тур де Франс (2022), Stade Bianche (2023), Амстел Голд Рейс (2024), AlUla Tour (2025).
02
Як різноманітність допомагає йому зміцнювати фізичну й ментальну силу
Підкок, безумовно, має фізичні дані, необхідні для змагання на найвищому рівні у всіх трьох дисциплінах. Але вони поєднуються зі світоглядом, де він постійно шукає наступний виклик.
«Коли я виграв [чемпіонат світу з велокросу UCI у 2017 році], що було найбільшою метою мого життя до цього моменту, я занепав духом, тому що мені більше не було до чого прагнути, — сказав він в інтерв'ю The Red Bulletin. — Я зрозумів, що не можна так захоплюватися злетами й падіннями — це нездорово. Потрібно бути на плато. Звісно, великі цілі — це великі цілі, але завжди має бути щось після них. Інакше, що далі?».
Саме тому він перемикається між дисциплінами: взимку змагається у велокросі, навесні й улітку переходить на шосе, а час від часу додає маунтинбайкінг.
«Мені подобається поєднувати їх, тому що вони приносять різні навички та дають мені змогу відчувати свіжість, — пояснив він. — Для елітних атлетів все зазвичай зводиться до повторення, тому різноманітність — це чудово. І це робить тебе більш універсальним райдером».
«Мені постійно потрібно щось нове. Зараз я можу тренуватися місяць, зупиняючись в одному готелі, або тренуватися у висотній кімнаті [вдома], і я можу присвятити себе цьому... Але я ще не розвинув здатність присвятити себе чомусь на шість місяців. Мені подобається мати можливість сісти на гірський велосипед, не тренуватися [спеціально], а потім перемогти. Мені подобається бути аутсайдером, хлопцем, який насправді не маунтинбайкер, але досить добре у цьому розбирається».
03
Віртуозні навички керування велосипедом роблять його унікальним спортсменом
Навіть якщо різноманітні тренування не роблять Тома особливим, то навички поводження з велосипедом точно вирізняють його.
Том Підкок змагається з Ваутом ван Ертом на другому етапі Тур де Франс 2023
© POOL BERNARD PAPON/BELGA MAG/AFP via Getty Images
При зрості 170 см і вазі 58 кг, він має статуру, яка ідеально підходить для альпійських підйомів та довгих днів у дорозі, але має навички поводження з велосипедом, які відточив на бездоріжжі, щоб домінувати на спусках. Це найкраще проявилося під час його дебютного Тур де Франс у 2022 році, коли гонщик виграв 12-й етап (Бріансон — Альп д'Юез), вирвавшись у відрив із запаморочливим зануренням у Col de la Croix de Fer, що дало йому нагоду розвинути швидкість до 100,8 км/год і обігнати повільніших опонентів на звивистій гірській дорозі, а потім відірватися від групи суперників, серед яких був і чотириразовий переможець Кріс Фрум, і здобути свою першу перемогу на легендарному підйомі на Альп д'Юез.
Його вправність у спусках проявляється не лише під час перегонів. У 2023 році відео з його участю на каналі ютубера SAFA Brian стало вірусним: британець подолав спуск Tuna Canyon у Лос-Анджелесі, розігнавшись до 86,7 км/год. У 2025 році він пішов ще далі в проєкті Red Bull, спускаючись гірським перевалом Россфельд-Панорамасштрассе на кордоні Австрії та Німеччини та досягнувши майже 100 км/год, остаточно закріпивши за собою статус найкращого майстра спусків покоління.
04
Що далі чекає на гонщика, який виграв усе, чого прагнув?
Гараж Тома Підкока заставлений гоночними велосипедами, але його гірський Pinarello Dogma XC цього сезону більше не вийде на старт.
Замість цього Підкок буде використовувати шосейні Scott Addict RC і Scott Foil RC до кінця 2025 року, який все ще включає чемпіонат світу з шосейних перегонів UCI в Руанді.
Після яскравого виступу на Arctic Race of Norway, де він посів друге місце в загальному заліку й показав рекордне зусилля на короткому підйомі у XXI столітті — в середньому 7,91 Вт/кг за 8 хвилин 16 секунд, — Підкок перебуває у чудовій формі й націлюється на успіх у важкому гірському Гранд-турі в Іспанії та на першому чемпіонаті світу в Африці.