Каякінг
Як австралійська байдарочниця Джесс Фокс знаходить мотивацію для перемог
Незалежно від того, веслує вона на каное чи байдарках, Джесс Фокс — це універсальна спортсменка, яка знає, як прокласти собі шлях до найбільших титулів. Дізнайся історію її кар'єри тут.
Частина історії
У неї повна шафа світових титулів і численних олімпійських медалей, але найкраща веслувальниця Австралії ще прагне перемагати.
«Трохи напружено, але також чудово», — так найкраща веслувальниця всіх часів Джесс Фокс описує своє дитинство, яке вона провела біля підніжжя Блакитних гір, на захід від Сіднея, разом з батьками та молодшою сестрою Ноемі.
Батьки Джесс мали власні успішні кар'єри у веслуванні: мама Міріам Фокс-Єрусалмі виборола бронзу для Франції на Іграх 1996 року, а тато Річард Фокс виграв п'ять індивідуальних і п'ять командних чемпіонатів світу у складі збірної Великої Британії. У 1998 році подружжя з двома маленькими доньками покинуло Марсель і переїхало до Сіднея, щоб тренувати австралійську збірну з веслувального слалому напередодні Ігор 2000 року.
Поки Міріам і Річард тренували австралійську команду на річці Непін, Джесс і Ноемі після школи проводили час на березі, роблячи домашнє завдання та граючись на камінні в очікуванні дорослих. Тобто, поки вони не підросли настільки, щоб самостійно взяти в руки весло.
Джесс Фокс
© Samuel Costin/Red Bull Content Pool
Після Лондона у мене за плечима ще дві Олімпіади, тож я знаю, як це все працює.
«Думаю, мені було десь 13-15 років, коли це стало зрозумілим, але я ще сумнівалась, — каже Фокс. — Мої батьки були справді хорошими спортсменами, тож ким я могла стати? Чи буду я хорошою спортсменкою? Чи середньостатистичною? Чи зможу коли-небудь досягти успіху?»
Зараз, коли жінці майже 30, відповідь на ці питання очевидна. Сьогодні вона вже зірка, яка виграла 38 золотих медалей Кубка світу, дев'ять титулів Чемпіонату світу, срібло в Лондоні 2012 року, бронзу в Ріо-де-Жанейро 2016 року, а також золото і бронзу в Токіо.
01
Австралійка в Парижі
Цього року в Парижі Фокс вийде на старт не в одному, а в трьох видах програми: веслування на байдарках, каное та каное-крос.
Ігри 2024 року стануть для неї четвертими, адже вона дебютувала на Іграх 2012 року в Лондоні, коли їй було лише 18 років.
«Я пройшла відбір у лютому 2012 року, і саме тоді почала розуміти, що їду на Олімпіаду, що ось-ось здійсню мрію дитинства, — розповідає Фокс. — Для мене було важливо ввібрати в себе весь досвід, побувати на церемонії відкриття, а потім просто намагатися змагатися якнайкраще, не особливо сподіваючись на медаль. Я знала, що, ймовірно, зможу потрапити до фіналу, і як тільки опинилася у фіналі, то подумала: “Що ж, давайте подивимося, як все піде далі”».
Джесс Фокс не лише пройшла до фіналу, а ще й повернулася додому зі сріблом у змаганнях К1. Ця перемога зробила її наймолодшою жінкою в каное-слаломі, яка коли-небудь завойовувала медаль на Іграх.
У мене все ще є бажання підштовхувати себе, щоб побачити, наскільки хорошою я можу бути, є бажання просувати спорт і піднімати стандарти та рівень жінок у моєму виді спорту.
Тепер Фокс буде однією з найдосвідченіших учасниць австралійської команди, але вона все одно хвилюється від перебування на міжнародній арені і змагаючись з найкращими у світі.
«Зараз, коли я приїжджаю до Парижу, у мене за плечима ще дві Олімпіади після Лондона, тож я знаю, як це все працює. У Лондоні я була молодою, з широко розплющеними очима, захоплювалася спортсменами, на яких рівнялась, а зараз все навпаки, — ділиться Фокс. — У команду приходять молоді спортсмени, які дивляться на мене, адже я — одна з досвідчених спортсменок, яка є прикладом для наслідування і може поділитися своїм досвідом з іншими. Ролі в цій олімпійській команді дещо змінилися, але це все та ж сама підготовка, ті ж самі нерви, те ж саме хвилювання. У певному сенсі різниця є, але деякі речі залишаються незмінними».
Цього року на трибунах буде її французька сім'я та друзі — деякі з них спостерігатимуть за її виступом наживо вперше, тож вона дуже рада, що натовп знову повернувся до неї.
Джессіка Фокс, Олена Апель та Еві Лейбфарт святкують чергову перемогу
© Filip Nagy
02
Уся увага на жіночому спорті
Іншою силою, яка підштовхує її цього року, є хвиля підтримки жіночого спорту, яка активувалась під час минулорічного Чемпіонату світу серед жінок.
«У нас просто неймовірна кількість сильних спортсменок, — ділиться Фокс. — Незалежно від того, це індивідуальні, екстремальні чи командні олімпійські види спорту, наші жіночі команди та окремі спортсменки показують чудові результати, і мені дуже приємно це бачити.
Я думаю, що Чемпіонат світу дійсно підготував людей до того, щоб вони трохи більше звертали увагу на жіночий спорт і розуміли, яким неймовірним видовищем він може бути, на які результати здатні спортсменки, коли вони мають підтримку і можливість проявити свої таланти. Це дійсно починає набирати обертів».
Подивись це відео, щоб дізнатися, як Джесс Фокс справляється з тиском бути частиною родини олімпійських чемпіонів:
2 хв
Focus. Епізод 6 — Джессіка Фокс
Каякерка Джессіка Фокс про тиск, який чинить на неї родина олімпійців та чемпіонів.
03
Тренувальні дні
Вдома в Австралії Фокс знаходить натхнення у власній родині. Мама Міріам була тренеркою Джесс із самого початку, а сестра Ноемі є її партнеркою на тренуваннях. Їхня домашня база — стадіон Penrith Whitewater Stadium, що знаходиться неподалік від того місця, де вони виросли і грали після школи, але зараз Фокс тренується по всьому світу.
«Нині ми у тренувальному таборі в Парижі, тут тренування досить інтенсивні, — каже вона. — Ми тренуємося двічі на день, іноді тричі, на білій воді, вдосконалюючи технічні навички та знайомлячись з місцем проведення змагань. Кожна траса у світі відрізняється, а для Ігор цей майданчик має деякі унікальні особливості, над якими потрібно трохи попрацювати».
Під час тренувань Фокс розподіляє свій час між каяком, каное та каяк-кросом (намагаючись не перестаратися з каяк-кросом, щоб мінімізувати ризик травм у цьому жорстокому виді спорту, де змагання проходять віч-на-віч). У перервах між сеансами на білій воді вона займається силовими тренуваннями, фізіотерапією, розтяжкою або переглядає відео. Бути на висоті — це не лише про фізичну силу, не менш важливою є й сила духу.
«Це як тренування м'язу, який працює над твоїм мисленням і ментальною силою, — пояснює спортсменка. — Оскільки я завжди мала запальний характер, який підходить і моєму спорту, для мене це дуже важливо, тож моє психічне здоров'я завжди було досить добрим, і я вдячна, що не мала з цим серйозних проблем.
Я думаю, що частково це пов'язано з тим, що я була щаслива робити те, що я люблю. Я маю збалансоване життя і думаю, що коли ти вкладаєш все у свій спорт, а потім раптом він іде не за планом, ти починаєш запитувати: “А яка насправді твоя особистість? Чи пов'язана вона лише з твоїм спортом?”. Ці питання починають з'являтися пізніше».
Удосконалюючи своє мислення, Джесс Фокс читала книги, слухала подкасти та працювала з такими людьми, як елітний тренер з вищих досягнень Нем Болдуін.
04
Режим перегонів
Побувавши на багатьох стартах протягом своєї кар'єри, Фокс добре засвоїла розпорядок дня перегонів. Вранці вона їсть досить простий сніданок, потім слухає музику або читає журнал, якщо їй потрібно налаштувати себе на потрібний лад. Приблизно за дві години до заїзду вона приїжджає на трасу і проходить її разом зі своїм тренером, щоб скласти план. І хоча кожна дистанція відрізняється від інших, її розминки завжди схожі і включають візуалізацію та роботу з диханням. Що стосується забобонів перед забігом, то у Джесс їх не так вже й багато:
«Я намагаюся бути не надто забобонною, але іноді це все ж таки закрадається, — пояснює вона. — Наприклад, якщо я вже брала участь у забігу, і він пройшов не дуже добре, я не вдягаю ту саму екіпіровку. Я думаю: “Ці шорти мають погану енергетику!”. Але з точки зору того, чи потрібно мені цілувати свій правий біцепс, а потім лівий — ні, я не роблю нічого подібного».
Під час тренування на стадіоні Penrith Whitewater Stadium
© Brett Hemmings
05
Що далі?
З такою кількістю досягнень за плечима, будь-кому можна було б пробачити думку про перерву у каякингу в кінці цього року. Але ця чемпіонка націлена на інше — чемпіонат світу в Пенріті наступного року.
«Буде залежати від того, як я почуватимусь після Парижу, чи захочу змагатися в останніх перегонах сезону, чи навпаки прагнутиму зробити невелику перерву і повернутися свіжою до Чемпіонату світу наступного року, — каже вона. — Це моя домашня траса, і це дійсно особливо — виступати перед рідною публікою і відчувати її підтримку та енергію».
Одне можна сказати напевно — публіка буде спостерігати за спортивною досконалістю, адже найкраща веслувальниця всіх часів і народів продовжує прагнути до нових вершин.
«Мене часто запитують, як я все ще мотивована продовжувати, коли вже досягла того, що маю, і того, про що мріяла — виграти світові титули і перемогти на Олімпійських іграх, — підсумовує вона. — Я не була впевнена, як почуватимусь після того, як досягну всього цього, але думаю, що це показало мені, що в мене ще є бажання підштовхувати себе, щоб побачити, наскільки сильною я можу бути, розвивати спорт і піднімати стандарти та рівень жінок у моєму виді спорту».
Любиш каякінг? Дивись «Абетку каякінгу» безкоштовно на Red Bull TV!
25 хв
ABC of... Kayaking
Jessica Fox takes you on an epic run through the origins of kayaking and the paddlers who shaped the sport.
Частина історії