Музика
Ми зібрали 18 авторів і продюсерів найвідоміших пісень для серіалу Шанс (The Cut). Двоє з них, Джетта та Darkchild, розповідають, як вони створюють свої хіти.
Під час зйомок The Cut ми запитали музикантів Джетту й Родні «Darkchild» Джеркінса, як саме вони написали свої найвідоміші пісні.
Darkchild уже давно визнаний геній. Він був співавтором таких відомих творів, як: It’s Not Right But It’s Okay Вітні Х'юстон, The Boy Is Mine Бренді та Моніки, Say My Name гурту Destiny’s Child та If You Have My Love Дженіфер Лопес. Джетта — виконавиця з Ліверпуля, яка швидко зростає й радо називає його своїм наставником.
Удвох вони записують пісні в домашній студії Darkchild у Лос-Анджелесі. Справа не тільки в таланті Darkchild. Джетта, дочка співачки та звукорежисера, з дитинства займається музикою. Вона розпочала кар’єру із власного мініальбома 2018 року Tonic, що наповнений атмосферою справжньої електроніки, а після останнього треку Livin, який поєднує британський гараж-рок та електронну музику, критики одноголосно пророкують їй світову популярність.
Ми попросили їх розказати з власного досвіду, як саме народжується легендарна музика.
Подивися перший епізод The Cut нижче:
Не забудь встановити безкоштовний додаток Red Bull TV, щоб дивитися різноманітні відео на всіх своїх пристроях! Завантаж додаток тут.
Усе починається з мелодії
Darkchild каже, що хіт завжди починається з одного основного елемента. «Я думаю, що дійсно популярною пісню робить мелодія, — каже він. — Мелодія кожного хіта сама собою глибоко чіпляє. Для мене це найважливіший аспект пісні; її сприймають усі, навіть якщо не можуть зрозуміти слова. Більшість своїх пісень я починаю, граючи на фортепіано; просто сідаю й наспівую. Я вважаю, що мелодія простіше, то краще. Якщо ти послухаєш будь-яку відому композицію, то відчуєш, що вона доволі проста й зрозуміла».
Якщо ти прослухаєш будь-яку відому композицію, то відчуєш, що вона доволі проста й зрозуміла
Джетта, мати якої керує хором, погоджується. «Коли я вперше взялася за написання музики, почала з вокалу й загальної мелодії. Так я вчилася в дитинстві, — підкреслює вона, пояснюючи, як потім підбирає вокальні партії й інструменти. — Ти маєш відчувати гармонію між мелодією та співом». Вона уподібнює свій підхід до класичних вокальних труп 60-х років таких, як The Supremes, й описує, як на неї вплинула попмузика Timbaland і Джастіна Тімберлейка.
«Люди люблять хороший ритм, — додає вона. — Але я, як правило, залишаю біти наостанок. Багато хто починає з них, але я займаюсь інструментальною музикою, тому люблю спочатку намалювати музичний пейзаж із синтезатором, заспівати й тільки потім знайти влучний ритм».
Цікаво, що такого саме підходу дотримується й Darkchild, незважаючи на те, що багато інших хіп-хоп- і поппродюсерів, навпаки, починають з бітів.
Звернися до книжок
Попхіта не існувало би без тексту — слів, які кожен може заспівати й відчути. Darkchild каже: «Справді хороша пісня це поєднання мелодії з правильною лірикою, правильною ідеєю, яка відгукнеться в людях у всьому світі».
«Треба багато читати, — додає він, — щоб зробити текст кращим, багатшим і більш влучним. Словники — це моя робота».
«Композиторам будь-якого жанру варто слухати реп- і хіп-хоп-треки. Вони, як ніяка інша музика, просичені грою слів і влучними метафорами. Тут є, чому повчитися».
Це не означає відмовлятися від простої лірики. Послухай, наприклад, пісню The Boy Is Mine. Дуже простий текст. Усього чотири слова, які легко запам’ятати. Те саме можна сказати й про Say My Name 1999 року. Ми часто все ускладнюємо, хоча, якщо розібратися, людину найбільше чіпляють прості слова.
Подивися другий епізод The Cut у програвачі:
Додай емоційні штрихи
Як тільки знайдено основні елементи мелодії (або ритму) та лірики, можна переходити на більш тонкі деталі: структуру пісні, її настрій та атмосферу.
«Я люблю увагу до деталей, — пояснює Джетта. — Можливість повертатися до пісні та щоразу помічати щось нове — це для мене дуже важливо. Мій останній трек Livin починається a capella — ти не очікуєш, що почнуться біти. Люди люблять такі неочікувані повороти в музиці, кіно, у чому завгодно».
Darkchild погоджується, що це найприємніший етап. «Тепер ти можеш повернути пісню в будь-який бік. Хочу, щоб слухачі плакали? Тоді я перейду до більш похмурої мелодії. Хочу, щоб танцювали? Можна додати трохи басів і барабанів, які змусять усіх рухатися. Це майже як зйомки фільму: музика контролює безліч почуттів, і ти можеш цим керувати. Якщо дивишся фільм без музики, ти не відчуєш емоцій».
Композиторам будь-якого жанру варто слухати реп- і хіп-хоп-треки. Вони, як ніяка інша музика, просичені грою слів і влучними метафорами.
Джетта розповідає, що постійно вигадує й записує нові звучання та комбінації, які потім може додавати до своїх пісень, щоб зробити їх яскравішими.
«Протягом довгого часу я збирала свій банк улюблених звуків, — пояснює вона. — Це можуть бути синтезаторні соло, цікаві ритми або звуки сирени — безліч різних текстур і партій. Це ті звуки, які я додаю останніми, наче чарівний пилок, коли доріжка майже готова».
Багато слухай
Джетта й Darkchild радять слідкувати за музичними новинками та слухати звуки навколо. Ти ніколи не знаєш, що саме надихне тебе на створення нової пісні.
«Я люблю слухати не тільки сучасну музику, але й визнану класику з усього світу, — пояснює Darkchild. — Музика з Японії, Італії, Франції ... безліч різних способів, до яких люди вдаються, створюючи музику. Я навчаюсь у них і потім відтворюю щось подібне у своїх піснях».
Оскільки Джетта писала перші композиції самотужки, то вона все ще вчиться. «Я думаю, що бути самоучкою не погано, бо так я маю можливість знайти власний спосіб і стиль, — пояснює вона. — Я багато слухала Барклі та Адель: мені подобається синкопація, яку вона використовує. Вона наче бореться з ритмом і водночас переплетена з ним. Я також люблю порушувати правила, не робити те, на що всі очікують».
«Timbaland і Darkchild також надихали мене. Вони обидва використовують синкопацію, усі ті маленькі поліритми, і це неймовірно цікаво слухати».
Відчуй «хімію»
«Це дуже важливо», — каже Джетта про найбільш нематеріальний елемент творчості — хімію між учасниками. «Це не лише про те, що ти відчуваєш до людей, із якими працюєш. Словами важко описати, що ти хочеш від музики, тому треба, щоб твій партнер мав схожі думки та розумів з напівслова. Іноді відчуваєте якусь іскру, і не потрібно взагалі нічого говорити — ви як одне ціле. Ось чому мені цікаво створювати музику, а не просто співати».
Це ті звуки, які я додаю останніми, наче чарівний пилок, коли доріжка майже готова
Як приклад вона вказує на свій досвід співпраці з Джимом Еліотом над її альбомом Start A Riot і, звичайно, на їхню спільну з Darkchild роботу.
«Зазвичай, на початку роботи я вже швидко можу сказати, чи вийде в нас сьогодні щось дійсно цікаве, — сміється Darkchild. — У процесі має бути «хімія», щоб він був успішним. Про кожну популярну пісню я можу сказати, що й процес її створення був особливим. Саме тому вона стала хітом».
