Біг
Біг заради нації: як Леціле Тебого став героєм Ботсвани
Перший олімпійський чемпіон Африки зі спринту не лише переписує рекорди — він показує, що для нового покоління мрійників у його країні та за її межами можливо все.
Таких спортсменів, як Леціле Тебого, небагато.
Почнемо з того, що 22-річний бігун виграв першу в історії Ботсвани олімпійську золоту медаль на Іграх 2024 року, а його кар'єра рясніє ще більшою кількістю рекордів, унікальних перемог і виняткових досягнень.
Так, він швидкий на біговій доріжці. Так, він — спортсмен свого покоління, який надихає юних атлетів Ботсвани наслідувати його приклад. Для більшості цього вже було б достатньо, але Тебого — більше, ніж просто спринтер. Він герой, для якого сім’я та громада важливі не менше, ніж медалі.
Показовий приклад: на початку 2025 року Ботсвану накрили сильні повені, і Тебого допомагав рятувати водіїв, які застрягли на дорогах. Відео, де він проїжджає крізь потоки води, швидко стали вірусними. А у вільний час він підтримує дітей у всьому світі, заохочуючи їх до занять спортом.
Це історія людини, тісно пов’язаної зі своєю спільнотою, найвідомішого сина своєї нації й, можливо, найкращого спринтера у світі.
Це історія Леціле Тебого.
01
Коріння: вся річ в сімейних цінностях
Леціле Тебого, якого друзі називають «Школяр»
© Miriam Lottes/Red Bull Content Pool
Зростаючи в Каньє, Ботсвана, Тебого, якого друзі називають «Школярем», не завжди був приречений на велич.
«Мій дім — це Каньє, де моє коріння, а також моя бабуся», — каже Тебого. Втім, хоч атлет і зберігає сильну орієнтацію на сім'ю, дитинство ледь не потягнуло його в інший бік.
«Коли я був підлітком, переїхав до міста, де відкрив для себе нове життя й знайшов друзів, — пояснює Тебого. — Та дехто з них із часом почав займатися незаконними справами, наприклад, красти телефони, тому, озираючись назад, я розумію: спорт дійсно врятував мене від цього».
Якби в моєму житті не було спорту, я навіть не хочу думати, де б опинився
«Якби в моєму житті не було спорту, я навіть не хочу думати, де б опинився, — сказав Леціле в інтерв'ю World Athletics. — Район, у якому я виріс, був дуже, дуже небезпечним. Я радий, що прийшов у спорт, бо багато молодих людей, яких я знаю, зараз за ґратами. Це ті самі люди, з якими я колись тусувався».
Тебого з дитинства цікавився футболом і легкою атлетикою, але саме приклад Усейна Болта надихнув його зосередитися на спорті й не збитися зі шляху.
«Коли я перейшов із футболу до легкої атлетики, Усейн Болт був головною зіркою спорту, — розповідає Леціле. — Навіть після завершення його кар’єри у 2017 році, ще кілька років усі знали: ніхто не зміг його перевершити. Я хотів бути таким, як він».
02
Прогрес: чемпіон світу серед юніорів
Свою останню на сьогодні перемогу Тебого здобув на чемпіонаті світу в Токіо
© Sona Maleterova/Red Bull Content Pool
Коли Тебого зрозумів, що спорт відкриває перед ним краще майбутнє, ніж злочинність, він серйозно взявся до справи, рано виявивши свій талант. Спринтерські здібності хлопця були настільки разючими, що у 17 років його запросили представляти Ботсвану на Світовій легкоатлетичній естафеті 2021 року, яка відбулася у травні в Хожуві (Польща). Сам бігун назвав цей виступ «божевільним досвідом».
Його кар’єра стрімко набирала обертів. На чемпіонатах світу серед юніорів до 20 років у 2021 і 2022 роках він переміг на дистанції 100 м і став другим на 200 м. У 2021-му Тебого увійшов в історію як перший спортсмен з Ботсвани, який здобув чемпіонський титул на стометрівці.
Світовий рекорд у категорії до 20 років... Це забіг, про який я завжди із задоволенням згадую
«Світовий рекорд у категорії до 20 років, встановлений у Калі (Колумбія) у 2022-му, — це забіг, про який я завжди із задоволенням згадую, — каже Тебого. — Це змушує мене усміхатися».
Він став наймолодшим чемпіоном Африки з бігу на 200 м в історії. Та це був лише початок: у 2024 році спринтер побив світовий рекорд у бігу на 300 м, подолавши дистанцію за 30,69 секунди на високогір'ї Південної Африки.
Навіть якщо цього замало, цей «суператлет» став першим чоловіком із Ботсвани, який подолав 10-секундний бар’єр.
Тебого вже був близьким і зрозумілим героєм для земляків — людей, які тепер вірили, що й вони одного дня зможуть досягти великого. Та він не збирався зупинятися: попереду була мета — здобути велику перемогу на міжнародній арені...
03
Наступний етап: завоювання золота Ігор в Парижі
Тебого прагнув здобути золото для Ботсвани
© Sona Maleterova/Red Bull Content Pool
Ігри в Парижі — це момент, що змінив життя Тебого.
Він називає фінал естафети 4×400 м, у якому Ботсвана виборола срібло, моментом найбільшої гордості. Це забіг, який Леціле хотів би переглянути у сповільненій зйомці, «тому що є багато речей, які я міг би зробити краще, щоб допомогти нам завоювати золоту медаль», — каже він.
Поглянь на це з іншого боку — там була неабияка ймовірність, що щось піде не так. Насправді Тебого зізнається, що перед забігом на 200 м йому бракувало впевненості. «Здавалося, для мене все скінчено. Я не мав у собі достатньої віри, щоб вийти й зробити те, що мав зробити», — каже він, згадуючи тиск, пов’язаний із представленням своєї країни на глобальній арені, особливо з огляду на те, що Ботсвана до цього ніколи не претендувала на олімпійську медаль.
На щастя, все склалося вдало, і Тебого увійшов в історію, ставши символом можливостей і надії для людей на батьківщині.
Олімпійське золото багато значить для країни, для африканського континенту
«Олімпійське золото багато значить для країни, для африканського континенту, тому що Африка більше не асоціюється лише із забігами на довгі дистанції, — сказав Леціле в інтерв'ю World Athletics. — Тепер вона відома й короткими спринтами, що було моєю початковою метою, коли я прийшов у легку атлетику».
Цією перемогою Тебого ще більше закріпив за собою роль символу можливостей. Його шлях від маленького містечка до олімпійського золота втілює ідею, що велич може прийти звідусіль, і знаходить глибокий відгук у серцях молодих людей, які почуваються непоміченими.
04
Повернення героя додому
Коли Леціле повернувся з Парижа, його зустрічали, як футбольну команду-чемпіона: заповнений уболівальниками стадіон, навколо — прапори Ботсвани, діти скандують і стрибають від радості, а Тебого з двоповерхового автобуса махає рукою захопленому натовпу. Справжній національний герой — із золотою медаллю, що прославила його рідну країну й тепер гордо сяє на його шиї.
Але на цьому все не завершилося. Попри те, що Тебого вважав за краще жити тихим життям на своїй фермі, граючи у відеоігри, він опинився у центрі уваги, отримавши будинки, автівки й навіть безкоштовних корів, а також гроші від співгромадян.
«За все це я вдячний, — сміється він. — Але найбільше я пишаюся тим, що представляю країну на такому рівні. Це нагадування про те, що коли ти змагаєшся за кордоном, ти несеш більше, ніж просто прапор. Ти несеш мрії людей, з якими виріс».
Особливо виділявся один новий прихильник — давній герой Тебого, восьмиразовий олімпійський чемпіон Усейн Болт.
«З чого почати з цим хлопцем? — запитав Болт. — Я бачив його в юніорських змаганнях, як він лідирував і показував, що стане визначним у старших вікових категоріях. І ось він тут: виграв свою першу олімпійську медаль у такому юному віці, що чудово. Талант є, впевненість теж, що завжди важливо».
05
Тебого вдома
Леціле Тебого під час тренувань
© Miriam Lottes/Red Bull Content Pool
Подвійний вплив — Усейна Болта та родини Тебого, передусім його бабусі й матері, — сформував його життєвий шлях. Усі вони й досі залишаються для нього однаково важливими, як і поняття «Botho» — слово з мов сетсвана та сесото, що виражає філософію спільноти й нагадує: людина стає людиною через інших людей.
«Цінність, яка мене сформувала, — це Botho», — каже Тебого, визначаючи це слово як «повагу».
Botho, що втілює ідеї емпатії, гідності та взаємоповаги, стало для Тебого потужним життєвим орієнтиром. Саме тому він вирішив присвятити себе спорту — не лише задля власних амбіцій, а й для гордості та честі сім'ї та громади.
Botho означає ніколи не принижувати інших — просто роби своє і вмій щиро привітати тих
«Botho означає ніколи не принижувати інших — просто роби своє і вмій щиро привітати тих, хто цього дня показав кращий результат за тебе», — каже він.
Спринтер і досі живе за цим принципом, навіть якщо досягнення мрій іноді вимагає жертвувати часом з близькими. «Залишити сім’ю й вирушити навздогін за мрією — це важко, — каже він. — Найскладніше в цьому напрямі — бачити рідних лише на короткий час удома, перш ніж тобі знову треба братися до роботи».
Та для Тебого це того варте. Його вплив давно вийшов за межі Ботсвани — він надихає дітей і молодих спортсменів у всьому світі. «Багато з тих, кого я надихаю, мають значно менше можливостей і не завжди можуть займатися спортом через життєві обставини, — каже він. — Дати їм надію для мене надзвичайно важливо».
06
Команда-переможець
Леціле Тебого привів Ботсвану до тріумфу в естафеті 4×400 у Токіо
© Sona Maleterova/Red Bull Content Pool
Поняття Botho та родинності поширюється і на спортивну сім’ю Тебого. Упродовж усієї кар’єри він працює з тренером Кебоньємодісою Мосіманьяне, з яким його єднають близькі, майже родинні стосунки.
«Від цієї людини можна навчитися багатьох речей: терпіння, дисципліни, уміння впоратися зі славою, усього, що потрібно справжньому спортсмену», — каже Тебого.
Вони тренуються на домашній доріжці в Мауні, Ботсвана. Попри численні пропозиції переїхати до США, Тебого задоволений тим місцем, де перебуває зараз. «Я хотів дати [Мосіманьяне] шанс показати свою майстерність мені та світу, — усміхається він. — Якщо він не впорається, доведеться шукати інший шлях. Так ми домовилися».
Здається, він жартує, але в будь-якому випадку, поки що Мосіманьяне більш ніж виконав свою частину угоди. Тебого теж.
«Я не думаю, що тренер коли-небудь дозволить мені піти зі спорту», — додає він.
Разом вони досягли справді видатного результату. Сила Тебого — у його нетиповій, але дуже ефективній техніці бігу: зверни увагу на вибуховий поштовх з однієї ноги, потужний старт і вміння довго утримувати максимальну швидкість. До того ж він постійно підтримує себе у відмінній фізичній формі.
Познайомся з іншими натхненними спортсменами
07
Майбутнє
Злагодженість та підтримка були надзвичайно важливими
© Sona Maleterova/Red Bull Content Pool
Не все було гладко. 2024 рік був складним в особистому житті Тебого, і він пам'ятає, що перебував у відчаї, доки партнери по команді не підтримали його. «Одного разу мої партнери по команді приїхали сюди, забрали мене: "Їдьмо, подивишся, як ми тренуємося. Може, стане краще"».
Саме цього й потребував Тебого, щоб повернутися на правильний шлях — і в прямому, і в переносному сенсі.
У вересні цього року Тебого продовжив свою неймовірну серію, здобувши блискучу перемогу в естафеті 4×400 м, яка принесла команді Ботсвани золоту медаль — уперше в історії африканська збірна виграла таке змагання. Разом із товаришами Лі Еппі, Баяпо Ндорі та Бусангом Кебінатшипі Тебого випередив команди США та Південної Африки у драматичному фотофініші, що змусив глядачів затамувати подих.
Ця перемога стала не лише важливим етапом у кар’єрі спортсмена, а й історичним моментом для всієї африканської легкої атлетики.
Досі здається, що ніхто і ніщо не може зупинити Тебого. Але якщо завтра він кине все це, чи буде він щасливий, відпочиваючи на фермі удома? Ймовірно, бігун почувався б так само комфортно і вдалині від уваги.
«Я звичайна людина, — зазначає Леціле. — Тільки коли я виходжу на доріжку, я стаю кимось іншим».