Легка атлетика
Юлія Левченко — про пандемію, форму та виклики 2021
Атлетка Red Bull про свою тренувальну рутину у найгарячіший спортивний період.
Минулого разу ми говорили з українською легкоатлеткою Юлією Левченко наприкінці 2020-го — мабуть, найдивнішого року для всіх нас. Для спортсменів це був період зруйнованих планів і скасованих подій. За шість місяців багато чого змінилося, до того ж, влітку нас чекає одразу кілька найбільших спортивних змагань року. А для Юлії Левченко, яка днями увійшла до складу національної збірної і тепер готується до головних змагань року, наступні місяці стануть визначальними. Тож ми вирішили поговорити з нею знову.
Дивись нове відео, у якому Юлія розповідає все, що треба знати про стрибки у висоту, а потім переходь до інтерв'ю нижче:
4 хв
Як Юлія Левченко тренується та готується до змагань
Українська атлетка Юлія Левченко розповідає все, що потрібно знати про стрибки у висоту.
— Останнього разу, коли ми з тобою спілкувалися, то говорили про дивний для спортсменів рік. Що змінилося з того часу?
Коли був 2020-й, база на змагальний сезон закладалася ще до початку пандемії. І наслідки минулого року у фізичному плані я відчула зараз. Те, що переживає світ, почала переживати і я. Я перехворіла, це була не важка форма, але випали тренування, були моменти, коли дуже заболіла нога. Ти не можеш об'єктивно оцінити свій стан. Плюс був період, коли між зимовим і літнім сезоном постало питання про вакцинацію.
Коли ти спортсменка, то не можеш просто зробити щеплення і піти відпочивати. Починається сумбур: щеплення, 2–3 дні вихідних і час їхати на збори. Те саме з другою дозою. Усе разом якось накриває. Це чинники, що додають напруги у без того нелегкий для кожного спортсмена рік.
Юлія Левченко вивчила про себе багато нового останнім часом
© Vadym Herasymenko / Wheel Bree / Red Bull Content Pool
— Як це вплинуло на твою спортивну рутину за останні півроку? Як зараз проходять тренування?
У нас із тренером є постійне правило: ми готуємося до змагань завжди, тому мені постійно є над чим працювати. Зараз через пандемію трохи розмило спортивні сезони. І тому хочеться все встигнути. Ми щойно повернулися з інтенсиву — і одразу змагання. Усе настільки швидко змінюється і летить, що організм не встигає відновлюватись.
Я вперше у такому стані, тому маю заново себе вивчати.
Шукати баланс роботи та відпочинку. Для мене цей процес іще не закінчився, звісно, це викликає тривогу, але всі спортсмени зараз в однакових умовах.
— З чого зараз складається твій день?
Якщо говорити про місяці підготовки, то це сильні навантаження (можливо, я вперше відчувала такі) та повноцінне харчування. День забитий наповну: тренування вранці, вдень та ввечері. Ми додали окремого тренера, що допомагав із фізпідготовкою. Я намагалася себе завантажити максимально. Можливо, це було занадто, але хто не ризикує, той не п'є Red Bull, тому довелося ставити все на карту.
Натомість у змагальному сезоні переважають стрибки. Їм присвячено 80 % зусиль, решта — вправи для підтримки. Складність у тому, що стрибки здаються не такими енерговитратними, як тренування на фізпідготовку, але їх не варто недооцінювати.
Сьогодні звичайний день Юлії завантажений максимально
© Vadym Herasymenko / Wheel Bree / Red Bull Content Pool
— Чи є якісь універсальні поради для спортсменів у літній період?
Улітку потрібно звикати до спеки, але при цьому продовжувати тренуватися. Спека виснажує. Навіть мінімальний рух дається складніше, ніж у інші пори року. В основі тренувань зараз розминка, вона може бути динамічна або повільна. Це залежить від стану спортсмена та його планів на тренування.
З приводу режиму загалом: у спеку на тренуванні втрачається багато солей і мінералів, тому просто води буває недостатньо. Якісне відновлення зараз дуже важливе. Коли така спека, ти наче зробив зовсім небагато, але насправді дуже втомився. Важливо прислуховуватися до себе і звертати увагу на можливості організму.
— Як ти вважаєш, у чому найбільша відмінність підготовки до змагань у твоїй дисципліні порівняно з іншими?
Порівнювати важко, бо я не знаю особливостей інших видів спорту. Впевнена, що є спільні моменти, якими переймаються всі: кожен хоче бути сильним, реалізованим, усі хвилюються.
— Для деяких видів спорту вивчення стилю конкурентів — важлива частина підготовки. Чи працюєш ти над цим?
У нас неконтактний спорт, я можу вивчати, але чи дасть мені це перевагу — не впевнена. Ми дізнаємося більше одна про одну не навмисно. Перетинаємося на змаганнях одним складом багато років поспіль. Це не вивчення суперника, ти дізнаєшся більше про їхні особистості, про характер людей, що стрибатимуть з тобою, їхній стиль поведінки, стиль стрибків.
— Ольга Харлан порівнює фехтування з шахами на високій швидкості. З чим би ти порівняла свій вид спорту?
Стрибки у висоту — це коли ти щоразу маєш стрибати вище голови.
Кажуть, «вище голови не стрибнеш», — але ти мусиш не лише це робити, але й щоразу підвищувати планку. Це завжди про стрибок вище голови.
«Завжди цікаво, що ще можна зробити. Хоча іноді це коштує результатів»
© Vadym Herasymenko / Wheel Bree / Red Bull Content Pool
— Згадай свої перші змагання про-рівня і свої відчуття зараз, як ти вважаєш, чи з часом стає легше досягати результатів?
Я вірю, що немає межі досконалості. Мені завжди цікаво, що ще можна зробити, спробувати щось нове. Так, іноді це може коштувати результатів або місць, згодна. Тому що іноді експеримент не вдається і доводиться за це платити, але це мій шлях.
Я не впевнена, що стає легше: досвід з'являється, але легше навряд чи стає. Щось нове може виникати, якісь успіхи або проблеми, це, скоріше, схоже на хвилі. Наприклад, коли спортсмен виходить на якийсь рівень, то найчастіше він починає бути суворішим до себе, починає в собі копатися.
— Це погано?
Все добре, коли це в міру. Буває, що починаєш заглиблюватися занадто. Мені здається, що у кожного віку свої питання і завдання. У спортсменів є свої періоди, це вже навіть науково розписано. До кожного періоду розроблені поради і тренування, щоб правильно набувати форми і її утримувати. Спортивну кар'єру можна розкласти по поличках.
— На якому етапі кар'єри ти зараз? Які досягнення даються найскладніше?
Найскладніше, напевно, не заважати собі. Це найбільший челендж. Я часто починаю вигадувати велосипед, на якому вже їду. Тому для мене найголовніше дати собі можливість робити те, що робиш. Дати собі дорогу. Але це важливо на кожному етапі.