Travel

Три маршрути Львівщиною, коли у Львові вже все бачив

© Денис Ничай
Львівщина без кав’ярень, храмів та вузьких вуличок, але з красивими горами, фортецями і сучасними парками. Три мандрівники радять, куди поїхати недалеко від Львова.
Автор Андрій КостюкОпубліковано
Ми розробили три маршрути, які точно сподобаються тому, хто був у Львові уже десятки разів і шукає нові напрямки поруч з улюбленим містом.

Маршрут №1 – для фанатів минулого

Тустань
Тустань
  • Прийма
На відстані 40 км від Львова є містечко Миколаїв, поруч — урочище Прийма — стоянка давніх людей, друге поселення неандертальців в Україні. Туристи сюди приїжджають, щоб дослідити величезний кам’яний грот. Перші два поверхи пам’ятки — суцільні печери, які дивом тримаються одна на одній, ніби на кістках. Важко повірити, що 50 тисяч років тому тут жили люди. Гарний вид на сусідній каньйон — причина, чому варто витратити сили і все ж вибратись на найвищу точку пам’ятки.
Місце безкоштовне і безпечне, зі сходами та вказівниками довкола. Прийма підійде любителям старовини, гарних фото, а також дасть можливість доторкнутися до історії без реконструкцій, музеїв та екскурсій.
  • Розгірче
Продовжуємо мандрувати печерами, але наразі — рукотворними. Для цього доведеться проїхати ще 50 км вниз Львівщиною. Саме там, неподалік маленького села Розгірче зберігся старезний скельний монастир. Історики кажуть: тут жили монахи, що рятувалися від монгольської навали. І справді, знайти їх тут було б важкувато. Навіть сьогодні двоповерховий храм, що з усіх боків заріс травою та деревами, помітити нелегко.
Кімнати та проходи монастиря чудово збереглися: три просторі келії на першому поверсі, велике фойє, де був сам монастир, — на другому. Тим, хто хоче піднятися кам'яними сходами до вершини, радимо взяти зручне і неслизьке взуття, адже спускатись потім буде не легко.
Довкола монастиря також купа цікавого — кам’яна брама, скеляні брили і печерні ходи. Окремої уваги заслуговує величезне вирізьблене обличчя монаха, що посміхається і розряджає серйозну атмосферу давнього поселення.
  • Тустань
Остання точка цього маршруту. Повертаючись із села Розгірче, радимо відвідати національний заповідник «Сколівські бескиди» — величезний природний парк з каньйонами, водоспадами і буковими лісами.
Саме у цьому парку сховалась Тустань — середньовічне місто-фортеця, аналогів якої немає ні в Україні, ні в Європі. Вокалістка гурту «Крихітка» Саша Кольцова розповідає, що була тут двічі:
«Це справжній подарунок всім, хто планує мандрівку Західною Україною. Прекрасний сучасний музей, неймовірні краєвиди, зручне розташування та відремонтована дорога. Звісно, немає інклюзивного компоненту — дітей доведеться нести сходами, а людям з інвалідністю — милуватись комплексом знизу. Сподіваюсь, це тимчасові складнощі.
«У Тустані проходять чудові фестивалі та лицарські турніри, прекрасно, що навколо дика природа і це справжній кінематографічний досвід».
Саша Кольцова
Співачка радить брати в Тустань зручне взуття, дощовик і шапку, адже у горах може розгулятись вітер. Крім того, бажано взяти порожню пляшку, щоб набрати додому води з місцевого джерела.
Тустань працює без вихідних. Квиток у заповідник, фортецю та музей коштує 65 гривень, пільговий — 35. За 100 гривень можна додати до екскурсії майстер-клас з гончарства. Віртуальна екскурсія фортецею у VR-окулярах коштуватиме 60 гривень.

Маршрут №2 — сучасне мистецтво та романтика

Маршрут №2 — сучасне мистецтво та романтика
Маршрут №2 — сучасне мистецтво та романтика
  • Парк сучасної скульптури
Park 3020 поблизу села Стрілки (40 км. від Львова) відкрили лише кілька місяців тому — у вересні 2020 року. Львівська дизайнерка та громадська діячка Івона Лобан була однією з перших, кому вдалося відвідати парк.
«В Східній Європі такого точно немає. Фотографії не передають всієї краси парку. Скульптури так гармонійно вписуються у ландшафт, що важко уявити, яким це місце було без них. Одні підкорюють динамікою і графікою, інші — об’ємом. Біля кожної з них хочеться побути», — розповідає Івона.
Івона радить діставатись до парку автівкою. Від Львова подорож триватиме півгодини.
Щоб потрапити у парк потрібно завчасно зареєструватись. А на саму екскурсію слід виділити не менше кількох годин. За цей час можна встигнути роздивитися понад 30 скульптур і галерею сучасного живопису. Поруч біля парку є комплекс для відпочинку, де можна випити кави або пообідати.
  • Свірж
Від Парку до Свірзького замку лише 10 хвилин машиною. Загалом, довкола Львова є чимало замків, але цей — особливий. Шарму йому додає ландшафт довкола — озера, ліси і традиційний туман, що окутує замок зранку та ввечері.
Свірзький замок збудували ще всередині XV століття. З того часу тут навчали трактористів, знімали фільм про трьох мушкетерів і проводили рок-фестиваль Woodstock. Тому локацію можна вважати культовою.
Екстер’єр замку майже не змінився за 500 років. А от всередині від перших господарів майже нічого не лишилось. Втім, на екскурсію замком все ж варто витратити час, аби дослідити всі його кути, коридори і потаємні ходи. Останні п’ять стольть замок постійно добудовували, тому поціновувачі мистецтва знайдуть тут відбитки бароко, ренесансу та модерну.

Маршрут №3 — гори

Подорож Львівщиною восени без гір була б неповною. На думку експерта по горах Клубу активного відпочинку «Адреналін» у Львові Дениса Ничая є два напрямки, куди точно варто зазирнути.
Перший — це скелі Довбуша. Класний варіант, до якого майже впритул можна заїхати на авто.
«Скелі Довбуша — це міні Гранд-каньйон. Там є купа печер, гротів, місць старих поселень. Є що робити і де фоткатись».
А взагалі, неповторний адреналін — переночувати під тисячотонною скелею, коли тобі навіть не треба намету, тільки спальник і каремат.
Денис Ничай
Довкола безліч скель, куди можна вилізти без спорядження. Є навіть місця з видовбаними сходами до вершини, куди зручно вилізти зустрічати схід чи захід сонця. Загалом, маршрут добре підійде для сімейного відпочинку.
Другий варіант — гора Пікуй, найвища вершина Львівщини. Денис пропонує дістатись електричкою або автівкою до селища Сянки і звідти почати дводенний маршрут на Пікуй.
«Пікуй – це не попсова Говерла, де на вершині тебе чекає ятка з кавою. Там цікаві скелі, краєвиди і на горі дійсно буде чим зайнятися», — пояснює Денис.
До вершини він рекомендує підійматись гірським хребтом. А розбити табір — біля підніжжя Пікуя, де є кілька спотів, без схилів і з деревами довкола. Якщо не хочеш зупиняти свою подорож тут — звідси зручно підкорювати вершини сусіднього Закарпаття.
Важливо також розуміти, що осінні гори – непередбачувані. Тому зайва куртка, футболка чи штани на випадок зливи, не завадять. І краще взяти з собою пальник, аби мокрий ліс не завадив романтиці вечірніх посиденьок біля вогнища.