Паскаль Сіакам почав кар'єру в 17, але вже став чемпіоном NBA
© Charlie Lindsay / Red Bull Content Pool
Баскетбол

Від новачка NBA до All-Star за 4 роки: історія Паскаля Сіакама

Камерунський баскетболіст розповів, як він став одним із ключових форвардів NBA і який спадок сподівається лишити по собі.
Автор Бенджамін Сальдіас
Опубліковано
Частина історії

Pascal Siakam

CameroonCameroon
Відкривши для себе баскетбол у 17, Паскаль працював 10 років, аби підкорити NBA та «Торонто Рейнджерс». Сьогодні його історія — одна з найцікавіших у сучасному спорті.
Зараз він один із найвищих форвардів ліги з нагородою MVP, виступами серед All Stars та історичним завоюванням титулу в 2019-му. Як для хлопця, що до 17 мріяв стати футболістом та взагалі не грав у організований баскетбол — доволі непогано.
«Я надзвичайно вдячний та пишаюся кожним досягненням і визнанням. Завжди намагаюся викладатись на повну, аби зробити свій внесок у перемогу команди», — говорить Сіакам.
Зірка NBA Паскаль Сіакам тренується в Лос-Анджелесі. Листопад 2020 року.
Від семінарії у Камеруні до NBA: зірка Паскаля Сіакама сходить дуже швидко
Упродовж сезону 2020/2021 його було неможливо спинити. Середні показники хлопця за гру — 20,9, а також 7,2 підбирань. Це дозволило не тільки залишатися на лідерських позиціях йому персонально, а і його команді боротися за чемпіонство! Втім, його відданість успіху виходить далеко за межі баскетбольного майданчика.
«Я пишаюся тим, що я — африканський гравець. Сподіваюся, стану прикладом молодим талантам із Камеруну та усього континенту, — каже він. — Мені пощастило виграти чемпіонат з «Торонто». Сподіваюся, що приклад чемпіона NBA справді зможе когось надихнути».
Читай далі, аби дізнатися про неймовірну історію Сіакама і про цілі, які рухають його вперед.
— Саме футбол, а не баскетбол був твоїм першим коханням. На якій позиції ти грав?
— Я був нападником. Футбол дуже популярний в Африці, тому він і став першим спортом, який я полюбив. Я й досі не проти побігати час від часу. Думаю, якби залишився у футболі, зараз би грав на професійному рівні.
— Чи правда, що у твоїй родині ти був тим, кого баскетбол цікавив найменше?
— Усі мої брати та сестри старші. Тому й почали грати у баскетбол раніше. Я ж насправді цікавився іншим, аж поки не потрапив у табір Basketball Without Boarders.
— Коли ти вперше зіграв у нормальний, організований баскетбол, щось йокнуло всередині?
— Мені тоді було 17. Я став частиною Basketball Without Boarders, отримав можливість пройти підготовку в Штатах. Це стало початком усього.
— Ти так само міг стати католицьким священником, правда?
— Я пішов до школи-інтернату, аби стати священником. Мені було 11. Та, коли я отримав можливість потрапити у Basketball Without Boarders, батьки вирішили, що це кращий варіант для майбутнього. Крім того, я ще й отримував би стипендію на баскетбольний коледж. Для моїх батьків навчання й освіта дітей завжди були на першому місці.
Паскаль Сіакам позує для портрета в Лос-Анджелесі, США. Листопад 2020 року.
Зріст 2,1 метри та величезний розмах рук: Сіакам був наче створений для NBA
— Я чув, що число 43 на твоїй майці не випадкове, це присвята твоїй родині?
— Родина — це найголовніше, що є у житті. Мені справді пощастило мати ту підтримку, яку вони мені дають. Мій батько вже помер, але троє братів, двоє сестер і матір — залишаються найважливішими людьми у цілому світі, і я дуже ціную наші стосунки.
Мені здається, що Африка — це найбільш недооцінений талант у світі
№43 присвячений їм. 4 — для батька і трьох братів: Бориса, Крістіана і Джеймса. Три — для мами та сестер: Раїси і Ванесси. Перед кожною грою я б’ю собі в груди чотири рази, потім тричі, і вказую на Бога.
— Найвище досягнення у NBA — це стати чемпіоном. Наскільки особливим для тебе був той сезон за «Торонто Репторз»?
— Це було неймовірно. Думаю, кожен гравець мріє виграти чемпіонат. Та виграти його за Торонто, тим паче для всієї Канади — це надзвичайно. Ті, хто разом зі мною завоював цей перший чемпіонський титул — мої брати назавжди. Ми багато пережили разом і було чудово закінчити сезон найкращими. Крім того, мені пощастило виграти трофей на початку своєї кар’єри — і тепер мені хочеться більшого.
— Для тебе особисто, наскільки особливим було запрошення до All Star?
— Я надзвичайно вдячний і пишаюся кожним досягненням і визнанням. Я завжди викладаюсь на повну аби зробити свій внесок у перемогу команди. Адже тільки так насправді приємно досягати успіху.
— У NBA ми бачили багато фантастичних гравців з Африки. Чи тобі досі здається, що на континенті купа непомічених талантів? Чи сподіваєшся якось їх надихнути?
— Звичайно. Мені здається, що Африка — це найбільш недооцінений талант у світі. Я пишаюся тим, що я африканський гравець. Сподіваюся стати прикладом для талановитої молоді з Камеруну та й всього континенту. Мені пощастило виграти чемпіонат з «Торонто». Сподіваюся, що приклад чемпіона NBA зможе когось надихнути.
— Повертаючись особисто до тебе. Ти ще доволі молодий, то чого ж плануєш досягнути?
— Виграти якомога більше чемпіонатів і допомогти всім, кому зможу в Канаді та Африці.
Частина історії

Pascal Siakam

CameroonCameroon