Велоспорт
Зліт пелотону: зірка Тур де Франс підіймає літак у небо
Флоріан Ліповіц та команда Red Bull - BORA - hansgrohe увійшли в історію, змусивши планер піднятися в небо лише за допомогою педалювання. Дізнайся, як це було!
Дев’ять велосипедистів команди Red Bull - BORA - hansgrohe на чолі із зіркою Тур де Франс Флоріаном Ліповіцем здійснили унікальний експеримент на аеродромі Сон-Бонет (Майорка): вони підняли літак у повітря виключно силою власних ніг. На злітній смузі завдовжки 1500 метрів спортсмени розігналися до 54 км/год і на піку видали сумарну потужність 6500 Вт. Щоб планер пілота Енді Хедіґера злетів, гонщикам довелося протягом 90 секунд утримувати середню потужність 650 Вт, не підводячись із сідла.
Атлети були з'єднані з літаком спеціальним 150-метровим тросом та особливою системою кріплення, що дало змогу перетворити злагоджену роботу пелотону на унікальне досягнення.
Поглянь, як велосипедисти Red Bull - BORA - hansgrohe допомагають планеру злетіти:
«Коли я вперше почув про цей проєкт, я не думав, що це можливо. Запустити літак? Це здавалося нереальним. Нічого подібного в шосейному велоспорті ніколи не робили», — сказав 25-річний Ліповіц, який фінішував третім на цьогорічному Тур де Франс.
Гонщики Red Bull - BORA - hansgrohe, які увійшли в історію:
- Флоріан Ліповіц
Як велосипедисти та пілот працювали злагоджено?
Велоспорт зазвичай розглядається як індивідуальний напрям, з одиночними виграшами, заїздами на час і єдиним переможцем. Та проєкт Peloton Takeoff демонструє командний дух, необхідний для досягнення надзвичайних подвигів.
Відірвати літак від землі й підняти його в повітря — це не тільки злагоджена робота велосипедистів. Такий маневр вимагав точної координації з Енді Хедіґером, адже гонщики не бачили планера, а сам пілот втратив пелотон із поля зору одразу після зльоту.
Для цього були потрібні командна робота та високий рівень координації
© Predrag Vučković/Red Bull Content Pool
Ден Бігем, керівник інженерного відділу Red Bull - BORA - hansgrohe, порівняв це навантаження з вирішальним ривком заради перемоги в перегонах. Він зазначив, що зусилля було унікальним і цілком порівнянним із боротьбою за перше місце, хоча тут додалася ще й складність балансування сил із партнерами по команді, щоб зберегти єдність пелотону.
Ключову роль в успіху відіграла спеціальна система кріплень, яку Бігем розробив разом із командою. Вона дала змогу атлетам обертати педалі в абсолютній злагоді й рівномірно розподіляти зусилля, передаючи їх на планер. «Це кріплення стало вирішальним елементом — раніше просто не існувало нічого подібного. Ми витратили безліч годин на його розробку, і саме ця робота допомогла нам увійти в історію з Peloton Takeoff».
Для пілота Енді Хедіґера проєкт став здійсненням мрії, адже політ на майже мінімальній швидкості з постійним натягом троса вимагав надзвичайно точного й стабільного керування. «Буксирування людиною — це особливе відчуття. Я дуже радий, що нарешті зміг поєднати авіацію з велоспортом і побачити, як Red Bull втілює наші нові ідеї в життя», — сказав він.
Це поєднання велоспорту та авіації відкрило нові захопливі можливості для науки й інженерії. Бігем називає проєкт «революційним для дисципліни» і шансом використати свій досвід в аеродинаміці для досягнення чогось безпрецедентного.
«З отриманих даних ми знали, що для запуску літака потрібно приблизно 500 Вт від кожного гонщика. Та ми не хотіли зупинятися на цьому, адже кожен додатковий ват означав ще більшу висоту. Тому побачити, як Енді піднявся на 100 метрів, було особливо приємно», — додав Бігем.