Кіно
Пітер Дінклейдж: «Я більший за мій зріст»
Шоста серія сьомого сезону «Гри престолів» – «За стіною» може стати найпопулярнішую в історії серіалу завдяки характеру Тиріона Ланністера.
21 серпня вийшла шоста серія сьомого сезону «Гри престолів» – «За стіною». У ній сили добра понесли у всіх сенсах важку втрату. Тим не менш, серіал продовжує бити рекорди переглядів. Попередній п’яти епізод під назвою «Східний Дозор» вже став найпопулярнішим за всю історію серіалу. Його подивилися 10,72 млн. глядачів. Цифри переглядів шостої серії поки не відомі, але вони мають шанс стати рекордними.
Події «За стіною» цікаві й розвитком ситуації на драконовому Камені. Особливо через лінію Тиріона Ланністера, якого зіграв Пітер Дінклейдж.
Життя 48-річного сина вчительки музики й страхового агента на початку кар’єри також не було подарунком. Ми дізнали в Пітера, крізь що йому довилося пройти дорогою до слави.
Ти привернув увагу голлівудських агентів у 2003 році, але твій талант оцінили тільки після ролі у «Грі престолів». Ти б хотів, щоб визнання прийшло трохи раніше?
Я не впевнений, що в молодості був готовий правильно сприйняти нинішню популярність. Думаю, що мати час проявити себе – це добре. Я дозрів як людина, тому що працював багато і плідно. Я люблю роботу актора і тому щасливий, що мені довелося попрацювати заради слави.
Твої принципи не раз змушували тебе відхиляти запропоновані ролі. Ти завжди був впевнений в правильності прийнятих рішень?
Я не планував їсти суп з консервів до кінця життя тільки тому, що хочу залишатися чесним. Але я хотів відчувати себе комфортно, виконуючи свою роботу. Так, через свої принципи мені доводилося підробляти на стороні. Але я віддав перевагу таким підробіткам, бо відмовлявся від несерйозних пропозицій. Важливо вміти говорити «ні», особливо на початку кар'єри.
Життя коротке, і хочеться пишатися тим, що ти зробив. Мені подобається грати за добре написаним сценарієм із сильним сюжетом. Я відхилив безліч пропозицій лише тому, що запропоновані мені ролі були слабкими. Мене завжди дивувала відсутність уяви в авторів, для яких зріст визначає характер персонажа. Але я більший за мій зріст!
Як же ти вижив в цьому бізнесі?
Потрібно боротися. Якщо ти не хочеш голодувати, ти борешся. Це головне в нашій роботі. Якби я не вмів битися за себе, я б не зробив кар'єру актора. Але зараз у мене зовсім інші пріоритети. Постійна боротьба – це хороший досвід, але не більше.
Тому що тепер у тебе є сім'я, яку потрібно годувати?
Абсолютно вірно. Але з нею все буде в порядку в будь-якому випадку. Мої рідні можуть подбати про себе самі. Дружина – режисер. Вона, безумовно, творець відносин в нашій родині.
А ти?
А я просто актор, який платить за рахунками.
Статус знаменитості змінив тебе?
Ні, я все та ж людина, яка відчайдушно намагається тримати голову над водою. Я не можу сказати, що порекомендував би комусь популярність. Хоча, в цьому випадку все робиться для тебе, і тобі не потрібно навіть готувати ранкову каву.
Якщо ти не змінився, що до змін навколо тебе?
Коли у тебе роль в популярному телешоу, ти ходиш ніби з намальованою мішенню на спині. Саме тому я полюбив Нью-Йорк, де можу залишатися непоміченим. Мій зріст 134 сантиметри, але ніхто не дивиться на мене двічі. Втім, з часом тебе все ж починають впізнавати, і ти більше не можеш перебувати в улюблених місцях анонімно. Я сумую за цим почуттям.
Ти радиш не ставати зіркою?
Це, мабуть, занадто строго сказано. Але я дорожу своїм приватним життям і насолоджуюся своїм світом. Коли я хочу розрядки, то їду в будиночок в лісі, щоб подбати про рослини. Або зустрічаюся з друзями за келихом хорошого вина. Це те, до чого я прагну.
Під час вручення «Золотого глобуса» ти розповів про долю актора Мартіна Хендерсона, який постраждав, коли п'яні відвідувачі британського бару вирішили пограти з ним в метання карлика. Ти відчуваєш себе комфортно, коли піднімаєш перед публікою такі проблеми?
Ні. Я лише актор. Є люди, які набагато краще підходять для цього: політики чи активісти. Ця тема не входила в мою промову, але дружина прочитала в інтернеті про інцидент дорогою на церемонію нагородження та попросила мене сказати про нього. Коли я йшов до мікрофона, то думав про те, яке ж лайно оточує нас у світі. Якщо я можу зробити його трохи кращим, це здорово, і я зроблю все необхідне для цього. Але є люди, в яких це виходить набагато краще, ніж у мене.