Переможець двох етапів Кубку світу Су Їмін знову на вершині
Су Їмін наполегливо працює, про що свідчить його повернення до перемог
© Frederik Kalbermatten/Red Bull Content Pool
Чемпіонський титул 2022 року вже позаду. Це глава, за яку я вдячний, але вона не визначає мене сьогоднішнього
Як ти ставишся до майбутнього глобального змагання? Ти виступатимеш у статусі чинного чемпіона — наскільки часто ти про це думаєш?
Статус чинного чемпіона додає моїй підготовці особливого відтінку. Проте я волію сприймати це не як тиск від необхідності захистити титул, а як унікальний шанс змагатися на найвищому рівні — але цього разу маючи більше досвіду, стійкості та розуміння себе.
Чемпіонський титул 2022 року вже позаду. Це глава, за яку я вдячний, але вона не визначає мене сьогоднішнього. Моя мета — не повторити минулий успіх, а стати кращою версією себе. Для решти світу «захист титулу» може бути гучним заголовком, але для себе я залишаюся атлетом на схилі, який вийшов, щоб виконати свій найкращий заїзд. Усе просто.
Чим Су Їмін 2026 року відрізняється від версії 2022-го? Чи міг би ти описати, як змінилося твоє життя і тренування?
Я у 2022-му був мрійником, якому вдалося спіймати удачу за хвіст — це була суміш чистої пристрасті та радості від власного прориву. Я зразка 2026 року — все ще той самий мрійник, але тепер маю значно чіткіший план дій. Життя трансформувалося: від всепоглинальної концентрації виключно на сноубордингу до вміння тримати баланс. Я вчуся поєднувати вимоги великого спорту — медіа, партнерства, очікування інших — із дбайливим захистом того, що справді важливе: тиші на снігу, довіри в команді та свободи тренуватися, не відволікаючись на зайве.
Я перетворився з райдера, який перемагає на змаганнях, на спортсмена, який будує стійку кар'єру — таку, що шанує спорт, який я люблю, і дає мені змогу повністю розкритися як на схилах, так і поза ними.
Життя професійного сноубордиста може бути нелегким. Чи є у тебе якісь маленькі ритуали, які заспокоюють тебе щодня?
Музика — мій портативний прихисток. Чи я подорожую, відновлююся після виснажливого тренування, чи просто хочу відгородитися від шуму, надягнувши навушники, — вона миттєво змінює мій стан. Вона здатна зарядити енергією, коли бракує сил, або заспокоїти, коли думки розсіяні. Це не лише звичка, а невіддільна частина мого щоденного ритму — те, що допомагає залишатися врівноваженим, зосередженим і в гармонії з собою.
Які дрібниці, на твою думку, приносять тобі найбільше задоволення в житті?
Після стількох років, проведених в інтенсивному, високоенергетичному світі конкуренції та постійних подорожей, маленькі, незаплановані моменти — це все. Відчуття дошки, що ковзає по свіжому снігу на першому ранковому заїзді. Сміх мого тренера та команди після виснажливого дня тренувань. Навіть просте розтягування в тихій кімнаті, коли я відчуваю, як моє тіло перезавантажується і відновлюється.
Чим ти любиш займатися, коли не катаєшся на сноуборді?
Я граю в пул із друзями. Це як шахи: потрібні зосередженість, відчуття геометрії та тверда рука — але в легкій, веселій атмосфері, де ставки низькі, а сміх гучний. Така гра по-свіжому й невимушено загострює мій змагальний інстинкт, але передусім йдеться про зв’язок — про час, проведений із друзями, і нагадування, що життя не зводиться лише до тренувань і змагань. Саме ці моменти й роблять важку роботу вартою того.