«Стрес у спорті — це стимул»: як Ярослава Магучіх зберігає спокій
Ярослава Магучіх під час тренувань
© Vadym Herasymenko / Red Bull Content Pool
Хвилювання перед виступами Ярослава сприймає як стимул
© Vadym Herasymenko / Red Bull Content Pool
— Наскільки для стрибків у висоту важлива психологічна підготовка? Як вона впливає на результат?
— Загалом, психологічна підготовка в спорті — дуже важливий аспект. Фізично ти можеш бути на 200 % готовою стрибати і швидко бігти, але якщо психологічно не віриш, що можеш зараз це зробити — результату не буде.
Нещодавно на змаганнях у Досі я думала, що стрибнула на 198 см, а виявилося, що на 196. І цю спробу навіть не зарахували. Замість того щоб перестрибувати 198, я підняла планку одразу на два сантиметри. Я знала: якщо подолаю цю висоту — виграю, а як ні — буду десь четверта чи п’ята. Вдалося стрибнути з першої спроби.
Це про той самий важливий психологічний аспект, коли ти, попри все, впевнена в собі. Ти знаєш, що робиш — тоді тебе не відволікають жодні інші чинники.
— Фото, де ти лежиш і відпочиваєш перед вирішальним стрибком на Іграх минулого року, облетіло увесь світ. Виглядає так, ніби Ярослава Магучіх дуже спокійна під час важливих змагань, чи це тільки здається?
— Так тільки здається. Треба вчитися лежати у секторі. Багато людей не можуть спокійно проводити час перед виступами. Їм потрібно постійно ходити, щось робити, а ти маєш повністю зосередитися і лягти.
Я закриваю очі. Звісно, всередині все бурлить, адреналін грає, але ти маєш це стримувати, щоб потім вийти і продемонструвати результат. Усі ці емоції потрібно показувати у стрибку і після нього, а напередодні варто бути стриманішою. Ось ще один аспект, якому потрібно вчитися — знаходити цей баланс.
Ярослава вважає психологічну підготовку ключем до своїх успіхів
© Vadym Herasymenko / Red Bull Content Pool
— Про що ти думаєш, коли робиш великий вдих перед стартом?
— Я думаю, що зможу. У голові думка: «Просто зроби свою справу». Знаю, що я сильна, натренована і що багато вже зроблено. Загалом, на змаганнях завжди легше, адже там ти тільки стрибаєш. На тренуваннях відпрацьовуєш по кілька спроб, а тут потрібно тільки зробити десять стрибків, іноді навіть менше.
— Чи буває, що ти нервуєш на змаганнях?
— Постійно. Для спортсмена це як стимул, знак, що ти рухаєшся у правильному напрямку. Звичайно, іноді нервування доводиться стримувати. Коли забагато енергії чи емоцій — організм не розуміє, що робити і куди спрямовувати енергію. Все має бути в міру.
Серце шалено б’ється перед кожним стартом. У молоді роки мені було байдуже, на якому рівні змагання — все було однаково важливо. Ти приходиш на змагання, відчуваєш адреналін і хвилюєшся. Так і треба.
Спокій перед виступами має велике значення для атлетки
© Vadym Herasymenko / Red Bull Content Pool
— Чи є ритуали, які тебе заспокоюють?
— Коли під час змагань я лежу на маті, можу зробити глибокий вдих через ніс і видих через рот. Тричі повторюю — і заспокоююсь. Ще роблю вправи пальцями, рахую кроки. Це мені також допомагає.
— Як на твій моральний стан впливають стосунки, сім'я і тренер? Буває, що вони тебе відволікають, чи, навпаки, допомагають?
— Родина, тренер, команда мені дуже допомагають. Я сімейна людина. Я багато часу проводжу за кордоном, не бачу рідних — і тоді відчуваю вигорання, хочеться все покинути. Для мене важливо спілкуватися з родиною, з командою, з тренером. Перед сезоном до мене приїжджали батьки з сестрою — ми поспілкувалися, і це додало мені енергії.
Ярослава Магучіх
© Vadym Herasymenko / Red Bull Content Pool
Коли забагато енергії чи емоцій — організм не розуміє, що робити і куди спрямовувати енергію. Все має бути в міру
— Чи можна використовувати мотивацію і психологічні прийоми зі світу спорту у звичайному житті?
— Спорт дуже допомагає психологічно. Ти стаєш більш стійкою до різних ситуацій, спокійніше все сприймаєш. Коли щось трапляється у житті — ти знаєш, що потрібно робити.
Наприклад, у лютому 2022-го мені потрібен був час, щоб сісти і подумати — що робити далі, який у нас план дій. Ти вчишся, що все має бути структуровано і розставлено по поличках.
— Тобі вдалося натренувати ці вміння? Чи були вони в тебе завжди?
— Думаю, що якісь навички були ще з дитинства, але якщо їх не розвивати, не приділяти увагу — вони так і залишаться недорозвиненими. Роки у спорті й робота над собою допомагають їх вдосконалити.
— Як ти відволікаєшся від спорту? Що тебе розслабляє?
— Прогулянки містом або пляжем. Коли відчуваю, що перевантажена, то слухаю музику чи аудіокнигу. Зазвичай я рідко вмикаю музику, бо вона заважає мені зосередитись. А ось книжки допомагають поринути в інший світ.
«Бувають корисні поради, але важливо аналізувати, що саме тобі підходить»
© Vadym Herasymenko / Red Bull Content Pool
— Що порадиш спортсменам, які відчувають внутрішній тиск і велике емоційне навантаження?
— Потрібно відгородити себе від цього. Я б порадила не сприймати багато інформації від оточуючих, а сфокусовано йти до своєї мети. Мені багато разів казали, що треба змінюватися, що в мене не такий стрибок, що це не спрацює і взагалі високо стрибати я не буду. Говорили, що спорт для мене — лише хобі, що з цього нічого не вийде. Якби я все це слухала, то не досягла б своєї мрії, просто пішла б за течією. Звісно, бувають корисні поради, але важливо аналізувати, що саме тобі підходить.
— Чи вдається тобі відмежовувати реальне життя від тренувань і спорту?
— Спорт дуже допомагає відволіктися. Навіть у міжсезоння, коли немає змагань, я займаюся пілатесом. Ти приходиш і занурюєшся в іншу атмосферу. Я не люблю поєднувати спорт і особисте життя: родину, кохання та все інше. Все завжди має йти окремо. На стадіон ти приходиш тренуватися заради своїх майбутніх результатів. У тебе може бути багато проблем, які потрібно вирішити, стосунки, сварки, але як спортсменка ти маєш усвідомлювати, що ось є куточок, де ти просто продовжуєш робити те, що тобі подобається.