MTB
Думаєш, що знаєш усе про різновиди MTB? Перевіримо
Дізнайся про величезне різноманіття видів, серій перегонів та маршрутів, з яких складається маунтинбайкінг — вид велоперегонів бездоріжжям, що кожен день стає популярнішим.
Маунтинбайкінг — це популярний у всьому світі вид велоперегонів бездоріжжям. Різноманітний вид спорту включає купу різних піджанрів, форматів та подій типу перегонів на витривалість, заїзди по пересіченій місцевості, спуски зі схилів та вільний заїзд. Маунтинбайкерів сьогодні можна побачити всюди — від схилів гір до густих лісів.
Емілі Баті під час заїзду.
© Bartek Woliński
Хоча для всіх видів маунтинбайку потрібна гарна фізична форма, навички та блискавичні рефлекси, кожен вид потребує особливої підготовки. Швидкісний спуск — вміння підкорювати гравітацію під час заїзду, пересічена місцевість — навичок витримати кілька годин напруженої інтенсивної їзди. Також є вільний заїзд, який просто дозволяє побути на свіжому повітрі та насолодитися мальовничими трасами.
Нижче ми розкажемо про всі різновиди заїздів, а також про велики, які використовуються для них.
Різновиди маунтинбайку
Маунтинбайк, як і мотоперегони, включає у себе різноманіття дисциплін. Основні: швидкісний спуск, крос-кантрі, слоупстайл, ендуро та байкер-кросс 4Х. Частина з них, включаючи схили та крос-кантрі, проходять під егідою UCI — міжнародного органу, що займається справами велоперегонів та проводить Чемпіонат світу. Іншими дисциплінами, такими як ендуро, опікуються незалежні організації, які проводять свої змагання. Найбільшим з яких є Enduro World Series.
Downhill (DH)
Рейчел Азертон — володарка шести Кубків світу, п’ятиразова чемпіонка світу
© Bartek Wolinski/Red Bull Content Pool
Тут назва говорить сама за себе: у швидкісному спуску заїзд починається на верхівці схилу, а доїхати треба до підніжжя. Той, хто завершить заїзд найшвидше — переможе.
Такі змагання зазвичай проходять на гірських курортах і райдери можуть дістатися старту за допомогою підйомника. Добре, що вгору їхати не змушують!
Це один із найвидовищніших та небезпечних видів маунтинбайку. Спортсмени досягають швидкості до 80 км/год та часто стрибають у довжину до 19 метрів, або падають із висоти більше трьох метрів.
Сем Хіл на сегменті траси Fort William.
© Sven Martin
Цей спорт вимагає великої сили, витривалості та уваги, адже спортсмени мають запам’ятати всю трасу під час пробних заїздів. І тримати концентрацію протягом всього заїзду, що зазвичай триває близько трьох хвилин.
- Найбільша серія змагань — UCI Downhill World Cup series.
- Велосипед — Велики для швидкісного спуску мають особливу форму рами, щоб забезпечити найкращу позицію для спортсмена під час спуску. Вони оснащені повною амортизацією із 200 мм ходу, що робить можливою поїздку кам’янистою трасою.
- Спортсмени, варті уваги — Рейчел Азертон, Луї Бруні, Валі Хол та Лорі Грінланд.
Крос-кантрі (XCO)
Яна Беломоіна на трасі.
© Bartek Woliński
Крос-кантрі це, мабуть, найвідоміший різновид маунтинбайку адже саме він представлений на Олімпійських іграх. Хоча, у крос-кантрі є декілька підкатегорій.
Тут все залежить від рівня фізичної підготовки та витривалості, бо траси часто включають круті підйоми та технічні спуски, кам’янисті та слизькі сегменти, а також стрибки із доволі небезпечної висоти. Траси цього класу не такі технічні, як для швидкісного спуску, але спортсменам треба бути максимально уважними протягом усього заїзду.
Олімпійські крос-кантрі перегони з’явилися у 1996 році. Це заїзд трасами, що складаються із декількох кругів довжиною від 4 до 6 км. Раунд зазвичай траває від 90 до 105 хвилин.
Кейт Кортні набирає швидкість
© Bartek Wolinski/Red Bull Content Pool
- Найбільша серія змагань — UCI MTB cross-country World Cup series.
- Велосипед — Зазвичай це велосипеди без заднього амортизатора із короткими (120-130 мм) вилками амортизації, але останнім часом стають популярними велики із повною амортизацією. Велосипеди дуже легкі та створені для максимальної швидкості.
- Спортсмени, варті уваги — Еві Річардс, Яна Беломоіна, Кейт Кортні та Емілі Баті.
Дивись огляд перегонів крос-кантрі Mercedes-Benz UCI MTB World Cup 2020 на Red Bull TV.
Фрірайд
Red Bull Rampage
© Paris Gore / Red Bull Content Pool
Фрірайд — це неймовірно видовищний спорт, де спортсмени роблять величезні стрибки, сальто та трюки на природних трасах, таких як червоні скелі національного парку Zion в штаті Юта (США), де проходить івент Red Bull Rampage. Маршрути таких заїздів зазвичай повністю природні, але іноді їх трохи коригують, щоб спортсмени могли творити дивовижні трюки під час стрибків зі скель. Це треба бачити!
Змагання з фрірайду зосереджені не на швидкості, з якою райдер проходить трасу, а на креативності, майстерності та техніці. Спортсмени зазвичай самостійно обирають маршрут по схилу та проводять кілька днів із невеличкою бригадою будівельників, щоб відкоригувати місця приземлення та стрибків. Знайти свій власний маршрут на схилі — це креативна частина змагання.
Андреу Лакоденгай стрибає у безодню на Red Bull Rampage 2019
© Garth Milan/Red Bull Content Pool
Майстерність виходить на перший план, коли починаються основні заїзди — райдери мають показувати круті трюки та навіть вигадувати нові, демонструючи, що можуть робити люди на байку. Судді оцінюють швидкість, стиль, гармонійність виступу, висоту, оригінальність, креативність та інші елементи. Райдер із найвищими показниками стає переможцем.
Любительська сторона фрірайду часто фокусується на пошуку та освоєнні нових локацій і має багато спільного із лижним фрірайдом. Тут основна увага прикута до відкриття нових трас.
- Найбільша серія змагань — Red Bull Rampage.
- Велосипед — Міцні, малі та легкі велики для фрірайду створені для легкого керування під час стрибка та виконання трюків, мають амортизатори із ходом близько 200 мм для кращого приземлення.
- Спортсмени, варті уваги — Брендон Семенюк, Карсон Сторч та Дарен Берклот.
Слоупстайл
Crankworx Rotorua 2018
© Graeme Murray
Слоупстайл дуже схожий на фрірайд та складається з трюків на спеціальному маршруті із великих рамп та стрибків. Сама назва — слоупстайл — добре описує цей спорт: наскільки стильно (style) райдер може спускатися зі схилу (slope).
Траси створюють на схилах і вони схожі на вертикальний скейтпарк. Як і під час фрірайду, змагання зосереджені на техніці та майстерності спортсменів, а не на тому, хто проїде найшвидше. Судді визначають переможця, базуючись на технічності та майстерності виконання трюків, їх оригінальності та гармонії поєднання один із одним.
Змагання з слоупстайлу часто збирають натовпи глядачів, адже вони надзвичайно видовищні. Це одні із основних змагань у Кранкворксі — глобальному фестивалі маунтинбайку, який проходить у різних країнах по всьому світу.
- Найбільша серія змагань — Crankworx World Tour.
- Велосипед — Велики для слоупстайлу дуже схожі на фрірайдові, бо мають витримувати схожі навантаження. Тож уявіть малі, легкі, міцні велосипеди з хорошою амортизацією для приземлення з великої висоти.
- Спортсмени, варті уваги — Дарен Берклот, Брендон Семенук, Дрю Безансон, Мет Джонс та Карсон Сторч.
Байкер-крос (4Х) та подвійний слалом
Фінал чемпіонату світу з 4Х.
© Sven Martin 2012
Байкер-крос, часто скорочений до 4Х — це перегони, що проходять на трасі, схожій на трек для перегонів на ВМХ. У заїзді беруть участь одночасно 4 спортсмени і перемагає той, хто першим перетнув фінішну лінію.
Траси дуже короткі та важкі — вони потребують витривалості та сили у стрибках, різких поворотах та подоланні перешкод. Змагання проходять у декілька раундів, фіналісти яких змагаються між собою поки не визначиться один переможець.
У подвійному слаломі двоє спортсменів змагаються на однакових паралельних трасах, схожих на траси для 4Х. Райдери двічі міняються трасами між заїздами. Результатом стає загальний час обох заїздів. Змагання складаються з раундів відбору, переможець яких проходить далі.
- Найбільша серія змагань — UCI 4X World Cup series та Crankworx World Tour.
- Велосипед — Зазвичай це гірські велики без заднього амортизатора, що розроблені для їзди стоячи.
- Спортсмени, варті уваги — Джил Кінтнер та Томас Славік.
Памп-трек
Джорді Скот показує, що з ним краще не жартувати на змаганнях із памп-треку
© Kike Abelleira/Crankworx
Як швидко можна розігнатися не крутячи педалі? Дуже-дуже швидко, якщо ти професіонал з памп-треку.
Траса для памп-треку — це коротка траса із гірок та поворотів із нахилом, яку треба проїхати не крутячи педалі. Натомість, райдери «прокачують» велосипед ногами та руками, як насос для розгону та утримання керування. Це дуже крута навичка їзди, яку можна використовувати під час простого катання на велику, щоб додати трохи «вільної швидкості». Також це круте тренування м’язів, завдяки якому спортсмени, що обрали цей вид спорту, дуже атлетичні та підтягнуті.
На змаганнях з памп-треку, райдери мають проїхати одне повне коло треком, переможе той, хто зробить це найшвидше. На деяких змаганнях, наприклад на Кранкворксі, двоє райдерів одночасно їдуть паралельними треками, які виглядають дзеркально.
- Найбільша серія змагань — Red Bull UCI Pump Track World Championships.
- Велосипед — Велики для памп-треку — це щось середнє між ВМХ та гірським велосипедом без заднього амортизатора. Вони малі, міцні та прості у керуванні. Оснащені переднім амортизатором та сидінням із дуже короткою трубкою, бо райдер проводить весь заїзд стоячи.
- Спортсмени, варті уваги — Джил Кінтнер, Веа Вербейек, Кайл Стрейт.
Speed and style
Crankworx Whistler Dual Speed & Style
© Crankworx
Що буде якщо поєднати креативність слоупстайлу та змагання один на один із подвійного слалому? Так був створений вид перегонів Speed and style, де двоє спортсменів намагаються не лише першим перетнути фініш, але й «натрюкачити» краще за суперника.
У цьому блискавичному виді перегонів можна очікувати швидкості, стрибків, розворотів, трюків та усього, що завгодно. А дивитись перегони так само приємно, як і змагатись у них.
Спортсмени виступають по двоє у серії раундів на виліт. Переможець визначається за швидкістю проходження треку та оцінками за виконані трюки.
- Найбільша серія змагань — Crankworx Speed and Style.
- Велосипед — Як можна здогадатися, велики схожі на ті, які використовують для слоупстайлу та подвійного слалома. Тож можна очікувати компактний дизайн та хороші амортизатори для м’якого приземлення.
- Спортсмени, варті уваги — Брендан Фейрклоу, Мітч Ропелато, Кесі Браун, Веа Вербейек, Джил Кінтнер.
Дивись змагання CLIF Speed & Style Innsbruck contest на Red Bull TV.
Ендуро
Грег Галахан під час спуску на Finale Ligure
© Enduro World Series
Останні вісім років надзвичайну популярність отримав ендуро — стиль маунтинбайку, який з'явився у перші дні існування MTB. Він схожий на те, як маунтинбайкери катаються коли у них немає змагань: головна мета тут — довгий день (або дні) катання мальовничими горами, з великою кількістю підйомів та спусків.
Ендуро, як формат перегонів, складається із двох частин. Перша це «спеціальні секції» або «секції на час», під час яких проходить змагання. Райдерам треба проїхати спеціально розмічений маршрут по схилу, що може займати від двох до двадцяти хвилин. Зазвичай під час змагань треба проїхати 3-6 таких секцій за день чи два. Перемагає той, хто проїде всі спеціальні секції із найменшим загальним часом.
Між ними проходять переїзди. Зазвичай це підйоми вгору між завершенням однієї спеціальної секції та початком іншої. Під час цієї частини змагань час не фіксують, але є загальний ліміт часу на переїзди, не дотримавшись якого спортсмен отримує штрафні хвилини.
- Найбільша серія змагань — Enduro World Series.
- Велосипед — Велосипеди для ендуро це гірські велики із повною амортизацією (між 120 та 180 мм ходу). На них встановлені телескопічні сидіння, які мають бути дуже міцними, адже ремонт велика під час змагань спортсмени мають робити самостійно.
- Спортсмени варті уваги — Грег Галахан, Педро Бернс та Мартін Маес.
