Емма Наварро: Свіжий погляд на життя тенісної зірки
Наварро, яка вже давно мешкає в Чарльстоні, обожнює тренуватися вдома
© Robert Snow/Red Bull Content Pool
Еммо, ти об'їздила весь світ — то яке твоє улюблене місце для гри в теніс?
Моє улюблене місце, де я грала, — центральний корт Вімблдону. Гадаю, цю атмосферу важко перевершити, і цей корт я запам'ятаю назавжди. А ще я просто обожнюю грати у своєму домашньому клубі в Чарлстоні, десь на корті №11 чи якомусь такому, поряд із дітлахами з академії. Відчувається, як удома. Це місце, де я граю років із восьми, тож повернутися додому й просто пограти на кортах, на яких я грала завжди, — це справді приємно. Мабуть, знову почуваєшся дитиною.
Ти багато літаєш. Який у тебе процес подорожі?
Я не роблю нічого божевільного. Найважча частина подорожей для мене — це пакуватися й тягти сумки з номера до стійки реєстрації. Це найдратівливіша частина подорожей, бо в мене три-чотири великі сумки, тож це завжди непросто. А потім, щойно я позбуваюся сумок, відчуваю полегшення. Якщо я не намагаюся спати, то беру трохи льоду й Red Bull, а мій незмінний снек у літаку — це, мабуть, попкорн.
Ти щось дивишся в літаку чи вдома?
Моя провина втіха — реаліті-шоу. Що тупіше, то краще. У Love Island я справді втягуюся. У Love is Blind теж втягнуся. Ще я обожнюю документалки. У будь-які спортивні чи екшн-документалки я дуже втягуюся. Люблю й кілька подкастів. Слухаю подкаст Giggly Squad і подкаст Brooke and Connor Make A. Вони комедійні, але це здебільшого просто brain rot.
Моє улюблене місце, де я грала, — центральний корт Вімблдону. Гадаю, цю атмосферу важко перевершити
Ти б добре виступила в шоу на кшталт Love Island?
Ох, гадаю, мені було б так незручно, якби я пішла на Love Island. Я б тільки й думала, що моя родина дивиться. Я б просто перетворилася на тінь себе, це було б жахливо.
Ти народилася в Нью-Йорку, але виросла в Чарлстоні. Ти ототожнюєш себе більше з одним місцем, ніж з іншим?
Наразі я, мабуть, бачу себе цілковито чарлстонською. Я не проводжу багато часу в Нью-Йорку. Ми святкували там Різдво перші років 20 мого життя й намагаємося вибиратися туди принаймні кілька разів на рік, але тепер я так багато подорожую, що важко викроїти час, щоб поїхати кудись задля розваги. Тож так, Чарлстон точно дім.
А що ти робиш у Нью-Йорку, коли повертаєшся?
Мушу обов'язково взяти бейгл. Біля нас є місце під назвою Tal Bagels, і вони, мабуть, мої улюблені. Я весь час бачу в Instagram стільки нових бейгл-місць, які мушу піти скуштувати. Мушу перевірити, чи вони варті галасу. Ще я обожнюю бургер із JG Mellon і морозиво з Caffe Panna. Це важко перевершити. І я просто люблю гуляти містом.
А що щодо Чарлстона? Що нам треба знати?
Ох, Чарлстон — найкращий. Це, мабуть, моє улюблене місто у світі. Я, напевно, трохи упереджена, але в нас є, вважай, усе. Гадаю, воно виросло до того, що це вже точно повноцінне місто, але водночас усе ще зберігає відчуття маленького містечка. У нас три пляжі, усі будівлі справді старовинні, а люди дуже ввічливі. Гадаю, наша гастрономічна сцена теж зростає. Південну кухню й морепродукти ми завжди мали досконало, але тепер у нас є хороша італійська й хороша мексиканська.
Ми чули, ти трохи майстриня гриля. Що робить стейк ідеальним?
Якщо я вдома в батьків, грилем займається тато. Я ніколи не заміню його як сімейного майстра гриля — він головний. Коли я в дорозі й ми винаймаємо будинок, як на Вімблдоні, де в нас був гриль на задньому подвір'ї, то грилила я. Ми робили бургери й робили стейки. Я люблю трохи засмаженої скоринки ззовні, гарні сліди від решітки, може, трохи хрусткості. Я люблю стейки середнього просмаження, тож усередині точно трохи рожевого. Але головне — подбати, щоб ніхто не отруївся.
Випадкове запитання, але якби ти могла помінятися життям із будь-яким іншим атлетом на один день — хто б це був і чому?
Я дивилася шоу Quarterback на Netflix. Не знаю, чи ти його бачив, але щойно вийшов новий сезон, і там є Джо Берроу й Кірк Казінс. Гадаю, те, що роблять квотербеки, — це так вражає. Вони — студенти свого спорту. Вони проводять стільки ж, якщо не більше, годин, вивчаючи власні плейбуки й плейбуки інших команд, як і на полі. Якби я могла помінятися життям з одним із них і мати їхню здатність робити те, що вони роблять, я б це зробила. А от зі своїми теперішніми здібностями я б точно не мінялася.
Мій тренер багато говорить про одну річ: "Усе, чим тобі треба бути, — це всім тим, ким ти є". Гадаю, це справді потужно, особливо в дні, коли ти сумніваєшся в собі
Яка найкраща порада, яку ти будь-коли отримувала від тренера?
Одне, про що мій тренер багато говорить: «Усе, чим тобі треба бути, — це всім тим, ким ти є». Гадаю, це справді потужно, особливо в дні, коли ти сумніваєшся в собі чи не почуваєшся впевнено перед матчем. Твоє єдине завдання — просто бути всім тим, ким ти є. Роби те, над чим працюєш, і намагайся взяти від себе максимум цього конкретного дня.
Що ти слухаєш, щоб налаштуватися перед матчем?
Це змінюється, але останнім часом мене зачепили NOKIA від Drake, In Fact від Melvitto і — це, може, суперечливо — мені подобається новий альбом Джастіна Бібера. Там є пісня під назвою Way It Is, тож додаймо її.
Бібер доволі стильний хлопець, і ти теж, здається, цікавишся модою. Хто тебе надихає?
Я не розбираюся в знаменитостях, але мені подобається гарно одягатися. Це спосіб виразити себе поза кортом, бо зазвичай я в спортивному одязі. Приємно час від часу вийти в чомусь неспортивному. Гадаю, у Кендалл Дженнер справді хороший стиль. Коли я бачу її в якомусь образі, то думаю: «О, це має гарний вигляд». Гейлі Бібер теж.
Уродженка Нью-Йорка, Наварро тепер є справжньою прихильницею «Чарльстона»
© Robert Snow/Red Bull Content Pool
Останнє запитання: якби ти могла дати одну пораду собі 15-річній, що б це було?
Гадаю, я б сказала собі довіряти собі. Гадаю, особливо в цьому віці, мабуть, для 15-річних дівчат важко просто довіряти своєму чуттю, своїм почуттям і тим думкам та поглядам, які маєш. Я не усвідомлювала, що те, що хтось інший висловлював свої погляди рішучіше за мене, чи був гучнішим за мене й краще вмів формулювати свої думки, ще не означало, що вони мають рацію.
Гаразд, іще одне. Що ти кажеш собі 90-річній?
Сподіваюся, ти почуваєшся добре щодо всього, що зробила у своєму житті, — не лише щодо досягнень, а й щодо всіх дрібничок, процесів і труднощів. Сподіваюся, навколо тебе багато справді чудових членів родини, які досі з тебе кепкують, і, сподіваюся, ти досі кепкуєш із них. І спробуй протягнути ще років десять.