MTB
Усередині урбан-даунхілу: як райдери й велосипеди пристосовуються до міста
Від заїздів сходами до додавання зайвої ваги на велосипед — Йоганнес Фішбах розкриває навички, налаштування й мислення, потрібні, щоб опанувати урбан-даунхіл.
Урбан-даунхіл бере все, що робить даунхіл на гірських велосипедах швидким і технічним, а потім скидає це в середину міста. Ґрунт поступається місцем асфальту, бруківці й сходам, а спеціально збудовані трампліни й перешкоди перетворюють міські вулиці на швидкісну гоночну трасу.
Мало хто знає цю дисципліну краще за Йоганнеса 'Fischi' Фішбаха. Триразовий чемпіон Німеччини з даунхілу й нещодавній віцепереможець Red Bull Genova Cerro Abajo розкриває п'ять речей, що роблять урбан-даунхіл особливим.
01
Рельєф змінює все
Найбільша різниця очевидна одразу: поверхня під покришками.
«Головна різниця — це покриття, — каже Фішбах. — Звичайний даунхіл відбувається на землі й ґрунті, тоді як у місті ти їдеш сходами, асфальтом і бруківкою».
Бруду немає, зате багато асфальту, сходів і бруківки
© Andrea Zaffaroni/Red Bull Content Pool
Це повністю змінює те, як райдери підходять до трамплінів і перешкод. Ґрунт дає бодай якийсь запас на помилку, тоді як бетон, сходи й бордюри значно менш поблажливі.
«Розраховуєш час звичайного ґрунтового стрибка інакше, ніж стрибка через сходи, — пояснює він. — Зі сходами, асфальтовими краями чи приступками приземлення майже не прощають помилок. Якщо ти недотягнув або перетягнув, це зазвичай погано закінчується».
Це частина того, що робить урбан-даунхіл таким видовищним. Знайомі міські вулиці перетворюються на швидкісні гоночні траси, де точність так само важлива, як і чиста швидкість.
02
Тренуватися треба по-іншому
Базова підготовка Фішбаха загалом лишається схожою на звичайний даунхіл. Спринт, силова робота й силова витривалість — усе це й далі відіграє важливу роль, і чимало часу присвячується їзді даунхілом.
Але підготовка до міської траси потребує трохи додаткової домашньої роботи.
На звичайній трасі для даунхілу таких перешкод немає
© Bartek Wolinski/Red Bull Content Pool
«Я додаю більше дьорт-джампів і сесій на памп-треку та відпрацьовую специфічні урбан-елементи — вол-райди, вол-тепи чи стрибки з "акулячого плавця" в скейт-парку», — каже він.
Ці сесії допомагають відтворити незвичні елементи, з якими райдери стикаються під час міських гонок, — перешкоди, яких просто не існує на звичайній даунхіл-трасі.
03
Навіть налаштування велосипеда стає нестандартним
Фішбах їздить урбан-даунхіл на своєму карбоновому ендуро-велосипеді Raymon Ravor зі 170 мм ходу підвіски і спереду, і ззаду. Поєднання відносно малої ваги й потужної підвіски робить його добре пристосованим до вимог міських гонок. Утім, іноді зробити велосипед швидшим означає насправді зробити його важчим.
Йоханнес Фішбах посів друге місце у Генуї
© Mauro Puccini/Red Bull Content Pool
На особливо швидких і нерівних трасах Фішбах кріпить додаткові 1–1,3 кг навколо каретки. Розташована низько й по центру велосипеда, ця зайва вага допомагає тримати його «приземленим», коли він на високій швидкості мчить сходами, вибоїнами й нерівними поверхнями.
«На старті й під час розгону ти таки помічаєш, що велосипед трохи важчий, — пояснює він, — але на швидкісних ділянках додатковий контроль із лишком це компенсує».
Це може звучати контрінтуїтивно у спорті, де зменшення ваги часто перетворюється на одержимість, але в урбан-даунхілі стабільність може бути варта такого компромісу.
04
Вибір шин може бути екстремальним
Вибір правильних покришок — це ще один баланс. Райдерам потрібно достатньо зчеплення, щоб долати різні стрибки, повороти й перешкоди, але водночас вони хочуть мінімізувати опір коченню на швидких асфальтових відрізках.
Я розрізав слік-покришку — тобто зняв увесь протектор
Фішбах зазвичай використовує покришки Maxxis DHR II з обох боків велосипеда, але на Red Bull Genova Cerro Abajo він поекспериментував із чимось значно незвичнішим.
«Я розрізав слік-покришку — тобто зняв увесь протектор, — каже він. — Це принесло певні переваги, але й деякі недоліки — мені ще треба побачити, чи можна використати покришку знову й чи є в цьому сенс для Штутгарта».
05
Ідеальний заїзд починається ще до старту
Коли простору для помилки мало, критично важливо точно знати, що ти робитимеш, перш ніж покинути стартові ворота. Для Фішбаха це означає подумки прокрутити всю трасу за мить до гонки.
«Я заплющую очі й уявляю, як їду трасою ідеально, — саме це я потім і намагаюся зробити насправді, — каже він. — Ця візуалізація одразу перед стартом — найважливіша частина моєї підготовки».
Алекс Марін злітає на Red Bull Stuttgart Cerro Abajo
© Bartek Woliński/Red Bull Content Pool
Щойно запускається секундомір, часу на роздуми лишається небагато. Траси урбан-даунхілу кидають райдерам перешкоди від старту до фінішу — те, що Фішбах особливо любить у легендарній трасі Red Bull Valparaíso Cerro Abajo в Чилі.
«Перешкоди трапляються по всій дорозі згори донизу, — каже він. — У тебе ніколи немає й миті, щоб розслабитися чи бодай на секунду задуматися».
Саме це поєднання швидкості й точності знову й знову повертає Фішбаха. А оскільки Red Bull Stuttgart Cerro Abajo приводить серію до Німеччини, цього разу він матиме додатковий стимул — шанс поборотися за перемогу перед домашньою публікою.
1 хв
Red Bull Stuttgart Cerro Abajo наближається
Вперше в історії найбільша у світі серія змагань з міського даунхілу на гірських велосипедах відбудеться в Німеччині.
