Дайвінг
Більше, ніж сміливість: подробиці стрибка Моллі Карлсон з айсберга в Канаді
«Найстрашніше, що я будь-коли робила»: професійна кліфдайверка Моллі Карлсон звикла стрибати з високих місць — але цей виклик був по-справжньому крижаним.
Канадська кліфдайверка Моллі Карлсон добре знайома зі стрибками з надзвичайних висот. Але стрибок з айсберга в крижаний Атлантичний океан? Це виклик, несхожий ні на що, із чим вона стикалася раніше. Із легендою льодолазіння Віллом Ґаддом поруч Карлсон вирушила творити історію біля узбережжя Канади.
Дивись, як Моллі Карлсон кидається з айсберга, у відео нижче, а тоді читай далі, щоб дізнатися, як вона здійснила це історичне досягнення.
Назустріч своїм страхам
«Айсберги неймовірно небезпечні, — пояснює Карлсон у своєму новому документальному відео на YouTube, що фіксує її шлях від тренувань до стрибка. — Вони можуть розколотися, обвалитися чи перевернутися без попередження».
Карлсон звикла стрибати з висоти. Як одна з найкращих кліфдайверок світу, яка виграла кілька змагань Red Bull Cliff Diving, вона провела останні п'ять років, стрибаючи з 21-метрових платформ. Але айсберг був чимось цілком іншим. «Це однозначно найстрашніше, що я будь-коли робила», — каже вона.
Страх був частиною кар'єри Карлсон від самого початку. Вона каже, що засвоїла: бути хороброю не означає позбутися його. «Ідеться про те, щоб не дати йому вирішувати, на що ти здатна».
Для неї айсберг став можливістю дізнатися, наскільки далеко вона може зайти.
«В айсбергу є щось справді потужне, — каже вона. — Ти бачиш лише маленьку частину над поверхнею, тоді як так багато приховано внизу. Гадаю, багато в чому те саме правда й про наші тривоги та страхи».
Я роблю це заради всіх людей, які, можливо, бояться показати, що в них під поверхнею
Це послання, що лежить і в серці спільноти Карлсон BraveGang, яка заохочує людей дивитися в очі своїм страхам і приймати вразливість. Для Карлсон стрибок з айсберга був не лише про розсування власних меж: «Я роблю це заради всіх людей, які, можливо, бояться показати, що в них під поверхнею».
Навчання сходженню на льодовик
Вілл Ґадд і Моллі Карлсон готуються до сходження на 15-метровий айсберг
© Jake Dicks/Red Bull Content Pool
Перш ніж Карлсон змогла стрибнути з айсберга, їй спершу довелося навчитися на нього вилазити.
Щоб підготуватися, вона вирушила в Канмор, Альберта, де познайомилася з професійним льодолазом Ґаддом. Він — один із найтитулованіших льодолазів Канади, із понад 30 роками досвіду, що штовхав цей спорт у незвичні й складні місця, як-от сходження на крижані формації на горі Кіліманджаро.
Він навчив Карлсон основ льодолазіння: як користуватися кішками та льодовими інструментами, як безпечно рухатися вгору замерзлою стіною і як вибудовувати впевненість на льоду.
Карлсон почала на 10-метровій тренувальній стіні в Канморі. Звідти вона перейшла до складніших умов у заповіднику Ґост-Рівер в Альберті.
Її фінальним випробуванням на лазіння стала 20-метрова ділянка — приблизно та висота, на яку їй довелося б вилізти на айсбергу.
«Це майже те, на чому я змагаюся», — каже вона.
Але лазіння було лише однією частиною виклику для Карлсон. Їй також треба було підготуватися до холодної води у гідрокостюмі — чогось, що кліфдайвери зазвичай не вдягають на змаганнях. У Монреалі вона тестувала свій гідрокостюм і почала з нижчих стрибків із критої платформи, перш ніж перейти до 15 метрів — приблизної висоти її запланованого стрибка з айсберга.
Окрім гідрокостюма, умови теж дуже відрізнялися б від звичайного змагання з кліфдайвінгу. Вода була б близька до замерзання, цілковито біле оточення давало б дуже мало візуальних орієнтирів на шляху вниз, а лід під її ногами міг зрушити будь-якої миті.
«Найбільша небезпека в тому, що айсберги можуть перевернутися, — пояснює Ґадд. — Коли вони перевертаються, це страшенно різко».
Пошук відповідного айсберга
Зрештою проєкт перемістився на Ньюфаундленд, куди щороку з півночі дрейфують тисячі айсбергів. Карлсон, Ґадд і команда підтримки розвідували узбережжя довкола Твіллінгейта, шукаючи айсберг, який був би достатньо безпечним, щоб на нього вилізти, і підхожим для стрибка.
«Він має мати хороший доступ для човна, прямовисний край, щоб стрибати, із чистою зоною приземлення, і підйом, який справді здійсненний для мене, не наражаючи Вілла на ризик, — каже Карлсон. — Якщо ці пункти не виконані, стрибок був би неможливий».
Розвідавши десятки айсбергів і відхиливши більшість із них, Карлсон і команда обрали один, який вони назвали No Name. Це був вільно плавучий айсберг біля узбережжя Ньюфаундленду з правильною формою, доступом і позицією для стрибка.
На айсберги можна покладатися лише в одному: в їхній непередбачуваності
Та навіть тоді команда не могла просто припустити, що це безпечно. Океанські брижі, вітер і рухи айсберга доводилося моніторити постійно. Місцеві фахівці з Ocean Quest і Crosby Marine допомагали оцінювати умови й координувати операції, а Канадська берегова охорона підтримувала планування безпеки й зв'язок.
Як пояснює Рік Стенлі, один із досвідчених фахівців команди з айсбергів і морської справи, «на айсберги можна покладатися лише в одному: в їхній непередбачуваності».
Підйом на вершину айсберга
Щойно айсберг обрали, Ґадд виліз на нього першим і встановив тимчасову систему оснащення — лінію й платформу, які допомогли б Карлсон дістатися точки відриву.
Тоді Карлсон вдягла своє льодолазне спорядження й вилізла на айсберг. Вона рухалася лінією, яку збудував Ґадд, долаючи нерівну поверхню, поки айсберг зміщувався під нею.
Вілл Ґадд і Моллі Карлсон прокладають собі шлях на вершину айсберга
© Mason Mashon/Red Bull Content Pool
На вершині вона зняла кішки й зимовий одяг. Потім ступила на платформу й стала спиною до краю.
Під нею був крижаний Атлантичний океан.
Карлсон вдихнула, відштовхнулася й відхилилася назад.
Стрибок, що увійшов в історію
Карлсон виконала стрибок назад майже з 15 метрів у крижану воду, ставши першою жінкою, яка стрибнула з вільно плавучого айсберга.
Шок від крижаної води вдарив миттєво, але часу святкувати було мало, згадує вона: «Я пам'ятаю, як виринула з води й подумала: "Пливи! Ти маєш забратися геть"». Карлсон швидко відпливла на певну відстань від айсберга, перш ніж повернутися до човна, де емоції моменту наздогнали її.
«Однозначно найкращий день мого життя», — сказала вона крізь сльози.
Розмірковуючи про це досягнення, Карлсон каже: «У тебе бувають важкі дні, ти можеш тривожитися, можеш боятися, можеш мати стільки страху. Але зрештою показати собі, що ти можеш робити справді круті речі, — це справді особливо, тож я справді пишаюся».
«Я знаю, що маленька Мол зараз кричить від радості».