З чого складається тренування Ольги Харлан: дивись, як готується чемпіонка

Коли готуюся до змагань, я тренуюся від 4 до 6 годин на день. У нас дуже багато фізичної підготовки саме з новим тренером, з яким ми здобули золото. Півроку він готував нас до Ігор, і за цей час ми повністю змінили графік і самі тренування.

Тричі на тиждень була фізична підготовка. Це не порівняти з тим, як ми тренувалися вдома, з українським тренером. Ми зробили акцент саме на фізичну підготовку, бо фехтування стало дуже атлетичним видом спорту — швидким і силовим.

Далі йде тактична робота: розробка технік, тактики, спаринги. Звісно, це змагання між собою, щоб відчути конкуренцію. Тому, якщо на день у нас заплановано шість тренувань, то перше — це фізична підготовка, далі — силові вправи, швидкісно-силові, фехтувальна техніка. Ввечері — індивідуальні технічні заняття з тренером і фехтувальні поєдинки.

Також ми переглядаємо відео своїх боїв, щоб побачити помилки, аналізуємо, дивимося, як фехтують опоненти і готуємось.

Прекрасно! Це мій заслужений відпочинок. Я знаю, що з понеділка по п’ятницю я викладаюся, знаю, для чого це роблю. У суботу та неділю мене ніхто не чіпає, жодних активностей. Я можу їсти все, що хочу. Знаю, що у мене в п’ятницю ввечері піца за графіком. І я чекаю на цей момент.

У понеділок знову йду в зал і чекаю на свою п’ятницю. Можна було б кудись сходити на вихідні, зайнятися чимось цікавим, але я не маю сил. Я лежу, відпочиваю, дивлюся серіали, читаю книжки. Це мій пасивний відпочинок, коли я роблю домашні справи.

Я дійсно захоплююся тими, хто може проводити вихідні активно. У мене активностей багато, тому я потребую домашнього затишку. Його завжди бракує. Ми постійно їздимо на змагання, тому хочеться просто посидіти, подивитися серіал, поїсти те, що я хочу.

Потім знову тренування, сніданок, обід, вечеря — все за розкладом. Важко, але я знаю, для чого це роблю.

Перш за все, кожне тренування потрібно починати не з фізичної підготовки, а з морального налаштування. Це розуміння того, що це тренування дасть мені більше, я стану краще. Якщо я не викладусь на повну — це зробить мій суперник.

Навіть якщо це кінець сезону і здається, що ресурсу немає, він все одно є. Інколи це лише у нашій голові. Фізично ми можемо втомлюватись, але морально повинні знати: ми здатні на більше. Людський організм може робити неймовірні речі. Усі бар’єри тільки у твоїй голові. Звісно, якщо мова не йде про травму. Тоді варто зупинитися.

Інколи буває, що я втомлююся і відчуваю, що все набридло. Тоді потрібно «поприбирати» у голові, впорядкувати думки. Важливий саме такий підхід до тренувань. Варто викладатися на повну, розуміти, що ти робиш і для чого.

Саме тому мені дуже важливо знати, про що та чи інша вправа, що мені дасть. Якщо я робитиму це бездумно, вона не відкладеться в голові. У таких випадках, коли я не розумію, що роблю і для чого, — починаю просто нервувати. Тоді питаю у тренера, для чого це, і кажу, що не буду виконувати вправу, поки він не пояснить її.