Мислення і тренування, що зробили Річарда Ріоса універсальним півзахисником
Як для тебе минув перехід від гри в Бразилії до виступів в одній із провідних ліг Європи?
Європейський футбол справді дуже відрізняється від бразильського, до якого я звик. Але крок за кроком, день за днем я відкриваю для себе щось нове. Я людина, яка постійно прагне вчитися та розвиватися. Мені цікаво слухати тих, хто може поділитися цінним досвідом і допомогти стати кращим. Тому я намагаюся прислухатися до правильних людей, а не до тих, хто завжди критикує.
Чи складно відгородитися від негативу у футболі, особливо в епоху соціальних мереж?
Як гравець ти з часом до цього звикаєш. Проте моїй родині буває непросто, адже деякі коментарі можуть ображати. Але це частина футболу. Ми стикаємося з цим постійно, тому я намагаюся триматися подалі від соціальних мереж. Натомість зосереджуюся на підтримці близьких. Після кожного матчу тато надсилає мені повідомлення, у якому часто звертає увагу на моменти, де я міг би зіграти краще або щось виправити. Він завжди бажає мені лише найкращого й допомагає ставати вправнішим.
Чи впливають на тебе поразки? Як ти відновлюєшся психологічно після них?
Це буває непросто, адже багато залежить від обставин. Іноді поразка трапляється після тривалої безпрограшної серії, і тоді вона відчувається особливо болісно. Але довго зациклюватися на цьому не можна, адже вже наступного дня потрібно повертатися до роботи, аналізувати свої помилки та рухатися далі. Саме тому після гри я йду додому й переглядаю матч ще раз.
Ти дуже самокритичний?
Так, я дуже самокритичний, але здебільшого це конструктивна критика, тому що я бачу, що зробив добре і як можу покращитися. Протягом 24 годин ти маєш змінити своє мислення, щоб повернутися до роботи. На щастя, гадаю, я з тих гравців, які мають менталітет, що дозволяє забути про помилки й зосередитися на покращенні.
Річард Ріос формувався як гравець на футзальних майданчиках Медельїна
© André Alves/Red Bull Content Pool
Як ти вважаєш, цей менталітет визначає тебе як гравця?
Я однозначно назвав би себе гравцем із величезною рішучістю, бійцівським духом і сильним бажанням завжди перемагати. Я ніколи не вважаю м'яч втраченим у єдиноборствах 50 на 50 і завжди прагну вигравати дуелі. Моя сила — у волі. Щодня я прокидаюся вдячним за кожен новий день і з бажанням дізнаватися щось нове.
Окрім прагнення до успіху, ти відомий своєю технічною майстерністю. Як вона сформувалася?
Я виріс у районі Медельїна, де футзал дуже популярний. Я граю у футзал все своє життя, і це моя особливість. Буває багато моментів, коли у тебе немає часу на роздуми. Тоді я забуваю, що я на великому полі, і мені доводиться думати в обмеженому просторі, що і відбувається у футзалі. Гра в один-два дотики або дриблінг — усе це я переніс із футзалу.
Дізнайся більше про футзал
Чи є ще аспекти твоєї гри, які ти прагнеш покращити?
Так, насамперед це стосується дій в атаці. Я хочу вдосконалити якість своїх передач, особливо тих, що створюють небезпечні моменти. Саме над цим я багато працюю разом із тренерським штабом, приділяючи особливу увагу останньому пасу. Для команди це надзвичайно важливо, адже більшість атак проходить через центр поля. Тому розвиток цієї частини гри залишається одним із моїх пріоритетів.
Над чим ще ти працюєш на тренуваннях і як виглядає твій типовий тиждень?
Кожен день у мене розписаний майже по хвилинах. Я прокидаюся рано, їду на базу й розпочинаю день у тренажерному залі ще до виходу на поле. Після тренування повертаюся до залу для відновлювальних процедур. Не менш важливими є правильне харчування та якісний відпочинок. У другій половині дня зазвичай працюю з тренером з фізичної підготовки або фізіотерапевтом. Самі тренування на полі також дуже інтенсивні, особливо під час ігрового тижня. Водночас я приділяю велику увагу тому, як доглядаю за собою поза межами клубу, адже переконаний, що це надважливо.
Наполеглива праця та відданість справі допомогли тобі стати регулярним гравцем основного складу збірної Колумбії. Ти пишаєшся, коли одягаєш цю жовту футболку?
Цю мить важко пояснити словами. Це те, про що я завжди мріяв у дитинстві. Мати змогу одягнути цю футболку й насолоджуватися моментом. Це неймовірно, адже я представляю своїх друзів, родину та мільйони колумбійців. Мене переповнює гордість. Щоразу, коли я одягаю цю форму, я згадую хлопчика, який мріяв стати футболістом.
Ти здійснив мрію й став професійним футболістом. Чи є в тебе інші мрії, які хотів би втілити в життя?
Якщо чесно, у мене багато мрій. Одна з найбільших — стати чемпіоном світу у складі збірної Колумбії. Також дуже хочу виграти чемпіонат разом із Бенфікою. Для мене це особливо важливо, адже цей клуб повірив у мене, відкрив переді мною нові можливості та багато в чому допоміг. Я щиро люблю Бенфіку, тому хочу віддячити їй перемогами та трофеями. Є й інші мрії, але поки що волію залишити їх при собі. Можливо, коли вони здійсняться, я про них розповім.