Скелелазіння
Де спробувати скелелазіння в Україні: гід для початківців
Женя Казбекова та Ніка Потапова — про перші кроки у скелелазінні та найкращі місця для старту в Україні.
Сьогодні, тільки за оцінками Міжнародної федерації, понад 44 мільйони людей у світі займаються скелелазінням. Скільки аматорів обирають для себе цей спорт як вид відпочинку та випробування власних сил — невідомо. Втім, ти легко можеш опинитися серед них.
Здається, щоб почати перший підйом, потрібна неабияка фізична форма, дороге спорядження і багато років досвіду. Насправді, все значно простіше. Скелелазіння — це спорт, який стає доступнішим із кожним днем. Щоб перші кроки давалися легше, ми зібрали поради від тих, хто знає цей спорт зсередини, — українських чемпіонок зі скелелазіння Жені Казбекової та Ніки Потапової.
Євгенія вже понад двадцять років професійно займається цим спортом. У 11 років вона стала першою дівчиною у світі, що подолала маршрут, складність якого розрахована на досвідчених професійних спортсменів. Ніка Потапова також заявила про себе ще в дитячому віці. У 10 років вона встановила новий рекорд України — і відтоді, не зупиняючись, прямує все вище і вище.
Щоб дізнатися більше про тренування і психологію професійної української скелелазки Ніки Потапової — дивися у серіалі Red Bull Natural Heights.
1 хв
Серіал Red Bull Natural Heights — трейлер
Слідкуй за історіями альпіністів, які борються з гравітацією, щоб підкорити нові вершини та подолати виклики поза стіною.
Тож якщо ти хочеш спробувати скелелазіння, але не знаєш, як зробити перші кроки, — українські чемпіонки підготували цей гід саме для тебе.
З чого почати?
Першим кроком для новачка може стати звичайний скеледром. Інструктори допоможуть розібратися з технікою, правилами безпеки та базовими навичками. Женя Казбекова переконана: це основа скелелазіння.
«Найкраще — знайти скеледром та гарного тренера. Він розкаже про техніку безпеки, навчить лазити, падати, зриватися на мотузці та страхувати. Є багато технічних моментів, яких варто навчитися», — пояснює українська спортсменка.
Женя Казбекова не раз брала участь у змаганнях Red Bull Dual Ascent
© Ray Demski / Red Bull Content Pool
Найкраще для початківця — знайти скеледром та гарного тренера
Ніка Потапова запевняє, що чим більше часу ти проведеш на скеледромі, тим швидше зрозумієш цей спорт: «Треба лазити якомога більше, щоб тіло навчилося плавно рухатися. Тоді з’явиться техніка і відчуття себе на стінці».
Після перших занять з інструктором можна продовжувати самостійно або приєднатися до групових тренувань. По-перше, це допоможе покращити техніку. По-друге, дасть можливість познайомитися з іншими любителями спорту, щоб разом організовувати спільні подорожі та сходження.
Скелелазіння — спорт для сильних?
Насправді, ні. Скелелазіння — це спорт для всіх, і починати можна навіть без попередньої спортивної підготовки. Регулярні тренування допоможуть розвинути координацію, силу та взаємодію між тілом і мозком.
На думку Євгенії, попередній спортивний досвід чи тренування в залі допоможуть тобі швидше адаптуватися до навантажень і побачити прогрес. Утім, точно не варто чекати понеділка, слушного моменту чи дня, коли ти будеш у формі. «Хороша підготовка — це добре, але головне — сфокусуватися на кількості тренувань та часі на стінці», — впевнена Ніка Потапова.
Ніка Потапова випробовує маршрут Red Bull Dual Ascent
© True Color Films / Red Bull Content Pool
Головне — сфокусуватися на кількості тренувань та часі, проведеному на стінці
Лічені спортсмени у світі можуть зрівнятися в майстерності з Нікою та Женею, зокрема вони регулярні учасниці змагання Red Bull Dual Ascent — одного із найскладніших випробувань у цій дисципліні. Тут розповідаємо, як українка Женя Казбекова та її партнер Альберто Гінес Лопес підкорювали понад 200-метрову дамбу Верзаска у Швейцарії.
Помилки початківців
Одна з головних помилок — бажання якомога швидше перейти до складних маршрутів.
«Новачки хочуть дуже швидко підвищити рівень і складність маршрутів. Тут потрібне терпіння. Із складнішими маршрутами знадобиться вже інша фізична підготовка, щоб впоратися з новими навантаженнями», — попереджає Ніка Потапова.
Готуючись до чергових змагань, дівчина займається 7–8 разів на тиждень, деколи розділяючи ранкову та вечірню сесії. Підготовка до нових вершин займає багато часу, але результат того вартий.
Женя Казбекова бере участь у змаганнях Red Bull Dual Ascent 2023
© Raphaël Surmont / Red Bull Content Pool
У скелелазінні важливо поступово розвивати техніку та не забувати про безпеку. Інакше — ціна такої помилки може бути дуже високою. «Часто люди недостатньо уваги приділяють техніці безпеки і техніці лазіння. Скелелазіння — це безпечний спорт. Але якщо ти не слідкуєш за правилами і не знаєш, що робити, можна неправильно впасти, і це призведе до травми. Тому варто приділяти увагу базовим правилам, поки не будеш почуватися впевнено», — пояснює Женя Казбекова.
Після тривалої підготовки можна підкорити будь-яку вершину. Навіть якщо це понад 200-метрова швейцарська дамба, на яку Женя піднімалася у 2023-му та 2024-му роках!
Дізнавайся більше про шлях української чемпіонки до вершини у серіалі Red Bull Natural Heights. Це чотири мініфільми, які показують, через які випробування проходять спортсмени на шляху до нових висот. Одна з героїнь — українка Ніка Потапова.
Перше заняття
Для першого походу на скеледром не потрібно купувати повний комплект спорядження. Достатньо зручного спортивного одягу, що не обмежує рухів. І обов’язково візьми з собою пляшку води.
«Одягнися як у спортзал. Потрібні речі, які тягнуться — штани, шорти, футболка, майка. Зазвичай, коли ти приходиш на скеледром, там можна взяти скелелазне взуття — скельники — і все інше теж. Тому купувати одразу нічого не треба. Хіба мати з собою воду», — говорить Женя.
Даріус Рапа підкорює скеледром Red Bull у Бухаресті
© Mihai Stetcu / Red Bull Content Pool
Локації для підйому
У великих містах України легко знайти сучасні скеледроми. Ми розкажемо про основні в Києві, Дніпрі, Львові, Харкові та Одесі. Кожна локація має свої особливості, але всі вони підходять як для новачків, так і для досвідчених спортсменів. Тим паче, скелелазінням у приміщенні можна займатися цілий рік.
Хочеш побачити, як професійні спортсмени розкривають потенціал залів для болдерингу? Дивись Pro Climbing League на Red Bull TV — змагання, яке по-новому відкриває можливості скеледромів та майстерність скелелазіння.
Якщо ти маєш досвід і хочеш перевірити сили на природній вершині, це варто робити в теплу пору року — з квітня по жовтень.
Українські чемпіонки Женя Казбекова та Ніка Потапова підготували список локацій, де найкраще займатися скелелазінням в Україні:
- Скелецентр La Scala, Дніпро
Найбільший скеледром України. На його відкритій частині є маршрути різної складності — як для новачків, так і для досвідчених спортсменів. У центрі є окремі тренажери для швидкісного та складного лазіння.
Головне — це можливість лазити з мотузкою на відкритому майданчику, а також тренуватися в болдеринговій залі для різних форматів скелелазіння.
«На вулиці є майданчик 15 метрів заввишки. Дуже складно знайти таке в приміщенні. Там люди лазять із квітня десь до жовтня, а потім, коли холодно стає, то всі йдуть до болдерингової зали, яка всередині», — розповідає Женя Казбекова.
- Скеледром Boulder Space, Київ
Простір, сфокусований на невеликих висотах без мотузкової страховки. Женя Казбекова називає цей скеледром гарним варіантом для тренувань.
«Вони самі створюють зачіпки і рельєфи, тому тут дуже гарна різноманітність маршрутів», — каже Казбекова.
На сайті скеледрому зазначають, що тренування доступні дітям і дорослим незалежно від рівня підготовки. Для відвідувачів також працює застосунок, через який можна бронювати заняття та стежити за подіями й абонементами.
Феліпе Камарго на скеледромі місті Бауру, Бразилія
© Marcelo Maragni / Red Bull Content Pool
- Скеледром The Wall, Львів
Галицька локація називає себе найсучаснішим простором України для практики скелелазіння та альпінізму. Їхня мета — збільшити ком’юніті, до якого запрошують доєднатися всіх охочих.
Висота стін тут — від 7 до 12 метрів, а лазити можна з верхньою, нижньою та автоматичною страховкою.
Ще одна перевага The Wall — у залі регулярно змінюють маршрути, тому тренуватися цікаво навіть постійним відвідувачам.
- Скеледром «ПІК-Центр», Харків
У просторі можуть займатися діти від 4 років та дорослі. Однією зі зручностей локації є віртуальний 3D-тур приміщенням, який допоможе краще зорієнтуватися новачкам та підготуватися до першого сходження.
Загалом у центрі є 22 різних маршрути, 16 з яких — безпосередньо скеледромні стіни різної тематики і складності. З цікавого — тут є шестиметрова вишка для стрибків на повітряну подушку.
Стандартний сеанс на скеледромі триває 60 хвилин.
Далі ще кілька природних маршрутів для сходження:
- Скеледром біля моря, Одеса
Стіни для підйому розташовані поряд із трасою Здоров’я, в Аркадії. Локація працює із травня по жовтень щодня. В інші пори року — тільки за попереднім записом за умов гарної погоди.
Із переваг — вид на море під час сходження на вершину. Крім цього, траси різної складності дозволяють удосконалювати свої навички з кожним наступним відвідуванням.
Домен Шкофіч підкорює морські скелі Йогасакі, Японія
© Krystle Wright / Red Bull Content Pool
- Каньйон, Кам’янець-Подільський
Одна з найцікавіших локацій для досвідчених спортсменів. Маршрути проходять у каньйоні річки Смотрич, поруч зі Старим містом. Висота окремих скель сягає 30–50 метрів, а сама порода — вапняк із різноманітним рельєфом.
Загалом тут фіксують понад 100 маршрутів для скелелазіння. Втім, більшість із них можна спробувати тільки після впевнених тренувань з інструктором на обладнаному скеледромі.
- Буцький каньйон, Черкащина
Каньйон має близько 2 км довжини та місцями сягає приблизно 20–30 метрів заввишки. Тому підйом тут — це завдання із зірочкою.
«Підйом варто обовʼязково організовувати з тренером чи професіоналами, які розуміються, як правильно користуватися обладнанням та як це все безпечно спробувати», — наголошує Ніка Потапова.
Головна особливість Буків — гранітний рельєф. Тут є полички, пасиви та тріщини, а маршрути відрізняються за складністю.
- Скелі Довбуша, Карпати
Тамтешні кам’яні брили сягають 10–50 метрів висоти. Це маршрути для любителів екстриму зі складним рельєфом.
Скелі мають незвичні форми, численні виступи, тріщини та природні утворення, а маршрути проходять безпосередньо серед лісу. Влітку дерева частково захищають від сонця, а активний сезон для лазіння традиційно триває з березня до листопада.
Ніка Потапова долає маршрут на дамбі Верзаска у Швейцарії
© True Color Films / Red Bull Content Pool
На кожній із природних локацій особливо важливо дотримуватися правил безпеки і проходити маршрути з інструктором чи професіоналом. Для природних скель важливо заздалегідь ознайомитися з актуальною інформацією про маршрути, їхню складність і необхідне спорядження, аби підйом пройшов результативно і приніс тільки позитивні емоції.